В останню неділю вересня в Україні відзначають День машинобудівника. У часи війни це свято давно вийшло за межі професійного, адже галузь тримається завдяки тим, хто попри всі руйнування зберіг потужності, виробництво та колективи. Для Буковини — регіону малого й середнього бізнесу — наявність власного промислового гіганта є явищем особливим. Чернівецький Машзавод десятиліттями залишається провідним підприємством і одним з найбільших платників податків краю.

Про це пише С4.

Напередодні свята генеральний директор Віктор Сідляр привітав своїх колег, які попри виклики продовжують тримати економічний фронт. 

«Шановні колеги, вітаю всіх з день машинобудівника. Бажаю всім міцного здоров’я, щастя, довгих років життя, гарних замовлень, сімейного і матеріального благополуччя, щоб «Машзавод» повернув собі ті позиції, які він мав, скажімо так, до 2014 року, до першої війни з рф – цього я вам бажаю. А колегам, які працюють, я бажаю того ж самого. «Машзавод» – це люди, це просто легендарні люди», – звернувся гендиректор ТОВ «Машзавод» Віктор Сідляр.

Історія чернівецького підприємства розпочалася ще у 1945 році. За вісім десятиліть завод пройшов крізь кризи, пандемію й війну. Та головний його фундамент, за словами директора, — це люди. Неля Цихоцька прийшла сюди одразу після університету у 1996 році. Починала з конструкторського відділу, а сьогодні — очолює інженерну службу всього підприємства.

«Робота дуже цікава, багато чому я навчилась, володію багатьма інструментами, програмами різними для креслення, навіть Word я оволоділа завдяки роботі на заводі, і пишаюся цим. Також в нашому відділі працювали і зараз працюють дуже досвідчені люди, які знані в світі. Мені дзвонять, навіть, з країн Євросоюзу і про питають консультації наших працівників», – розповіла головна інженерка ТОВ «Машзавод» Неля Цихоцька.

Війна торкнулася родини чи не кожного працівника заводу. Чоловік Нелі зараз перебуває у статусі зниклого безвісти. Попри біль та невизначеність, жінка щодня приходить на робоче місце, знаходячи розраду в праці та підтримці колег. 

«Мені важко, я досі не можу переосмислити, де він, що він. Я його чекаю, звісно. Кожного, у нас на заводі, в Україні та в кожної з сім’ї, торкнулася тема війни. Хочу всім побажати мирного неба, добробуту всім людям і їх родинам, а також гідної співпраці і гідних результатів», – говорить Неля Цихоцька.

Історія Нелі — це приклади відданості своїй справі, які сьогодні об’єднують весь завод. Попри часи випробувань, підприємство продовжує працювати, зберігати робочі місця та вірити в загальну перемогу.

Слідкуйте за нами у Telegram