У Чернівцях 17 квітня відбувся пройшов форум «Re:Open Bukovyna», під час якого говорили про те, яке місце Буковина може зайняти в євроінтеграції.

Про це пише С4.

Дискусія навколо спільної стратегії об’єднала посадовців, дипломатів та експертів. Організував захід «Інститут Центральноєвропейської Стратегії».

«”Інститут центральноєвропейської стратегії” працює одночасно на кількох рівнях: це регіональний рівень, зокрема у фокусі нашого проєкту три регіони: Буковина, Одещина й Закарпаття, на національному рівні та міжнародному. Місія інституту — сприяти європейській та євроатлантичній інтеграції через побудову добросусідських відносин у центральній Європі і зміцнення громадянського суспільства в демократичній країні», — розповідає регіональна координаторка «Інституту Центральноєвропейської стратегії» в Чернівцях Лілія Шутяк.

Розпочали дискусію з ідеологічних питань. Дипломат Павло Клімкін запропонував залу поміркувати над тим, що сьогодні означає бути частиною Центральної Європи та як буковинці позиціонують себе на міжнародній арені.

«Чи Буковина й Чернівці є її частиною? Зараз ви б мене почали закидувати стиглими томатами і ви б сказали: “Ну Павло, ну як, у нас Пауль Целан, Йозеф Рот, культура”. Але наша ідентичність — це те, як ми себе визначаємо й так само, як нас визначають інші», — говорить міністр закордонних справ України у 2014–2019 роках Павло Клімкін.

Втім, окрім культурного контексту, існують і політичні реалії. Євген Глібовицький зазначив, що Україна зараз перебуває в стані так званого «мультифронтиру», де доводиться постійно балансувати між інтересами сусідів та власним виживанням.

«Ми бачимо, як цей фронтир проявляється: він проявляється кожного разу, коли угорський уряд запроваджує санкції проти українських продуктів, він з’являється кожного разу, коли словацький уряд блокує подачу енергоносіїв. З’являється тоді, коли польські активісти з проросійських рухів починають блокувати польсько-український кордон», — говорить журналіст, громадський діяч, директор Інституту фронтиру Євген Глібовицький.

Попри складну політичну ситуацію, на рівні транскордонної співпраці є рух уперед. Зокрема, йдеться про конкретні інфраструктурні проєкти з Румунією

«Окремо відзначу позитивний вплив спільної роботи в Чернівецькій області, йдеться про спільні проєкти та об’єднання мереж: розвиток лінії електропередач “Чернівці-Сучава” на 400 кіловольт та “Сірет-Порубне” — 110 кіловольт, модернізацію дорожньої інфраструктури, зокрема автомагістралі “Сучава-Сірет” та 15-кілометрової ділянки дороги М-19 в Україні. Також, надзвичайно важливим є відкриття нових пунктів пропуску “Ізвоареле Сучевей — Шепіт”, “Клімеуць — Біла Криниця”, — зазначає консул Румунії в Чернівцях Крістіан Тома Дачіка.

За результатами форуму експерти мають сформувати рекомендації для уряду, які допоможуть ефективніше використовувати потенціал Буковини у відносинах із ЄС.

Слідкуйте за нами у Telegram