Спортивний журналіст родом із Чернівців Олег Ящук виконував бойові завдання на Київщині, Житомирщині, Донеччині та Луганщині. Військовий майже тиждень не виходив на зв’язок і вважався зниклим безвісти

Де він перебував, яка робота на фронті була найскладнішою та як вдалося вижити боєць розповів журналістам С4.

До повномасштабного вторгнення Олег Ящук працював спортивним журналістом на одному із центральних українських телеканалів. Коментував футбольні матчі. Коли розпочалася війна, Олег Ящук був у відпустці в Чернівцях.

«Почалась війна, тривоги, паніка. Син у Києві, я його не бачу, до вокзалу навіть ніхто його довезти не може з друзів, родичів. Усі бояться кудись рухатися, панічні атаки. Читаю пост у фейсбуці свого товариша Василя з Ужгорода. Він написав: “вам не буде соромно дивитися в дзеркало після війни”», — загадує військовослужбовець.

З березня 2022 року Олег Ящук служить у Збройних силах України в складі 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». На фронті військовий робив журналістські матеріали для бригади, займався евакуацією населення та брав участь у боях.

«Ти спостерігаєш, тебе криють і ти як не ховаєш, ти маєш усе одно дивитися, спостерігати. І не розумієш, скільки ти маєш жити в цей момент. Надія тільки на Бога, на молитву», — розповідає Ящук.

У червні 2022 року військовослужбовець, перебуваючи під Лисичанськом, шість діб не виходив на зв’язок і вважався зниклим безвісти.

«Я не вірив, що виживу. Тільки молився, тільки 90-й псалом. І я вірив у цей шанс, що все-таки мене заберуть. Десь у мене є провали в пам’яті, щось пам’ятаю, щось не пам’ятаю. Але мене все ж таки змогли евакуювати, евакуювати живим. Коли зранку прокинувся, уже був у більш безпечному місці. Подивився на свої руки, ноги. Думаю, як таке може бути, що в мене є руки, ноги. Бо поруч людей цілих я не бачив, бачив загиблих, або “трьохсотих”. Я дякую Богу, долі, диву, що я вижив», — ділиться захисник.

Соледар, Сєверодонецьк, Бахмут — Олег Ящук воював у найгарячіших точках фронту.

«У нас на добу тривало сім важких боїв. За дві доби вже мало хто лишався. За три доби ще менше людей, а тоді, коли я був безвісти майже тиждень. Я рахую, це кожна година, як рік. Це тривало нескінченно й це не те, що там важкий бій триває десять хвилин — це сім боїв на добу. Коли нас одразу крило три ворожих танки й ти просто нічого не можеш зробити», — каже боєць.

Наразі військовий проходить реабілітацію в Чернівцях.

«Всі люди, які на війні, перебувають у жахливих умовах, живуть у сирих підвалах, живуть у землі. Виходить, коли ти 17 місяців у землі, буває ноги відмовляють, втрачаєш свідомість. Після контузій просто стан такий, що в очах темнішає. Не розумієш, ти в пеклі чи в раю, чи ти ще живий, чи не живий. І зараз відновитися, провести реабілітацію, це зараз ключовий напрямок, яким має займатися держава. Щоб нас відновлювати, щоб ми могли жити тут, не існувати, а жити», — говорить Олег Ящук.

Нагадаємо, раніше ми розповідали історію військового, який став на захист України з першого дня повномасштабного вторгнення росіян. На фронті отримав поранення, після чого його перевели на службу у Чернівецький обласний ТЦК та СП.

Слідкуйте за нами у Telegram