У Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича на тлі розвитку технологій штучного інтелект відрили нову міждисциплінарну магістерську освітню програму «Інженерія систем штучного інтелекту».

Про це пише С4 з посиланням на сайт університету.

За цією програмою відбуватиметься підготовка фахівців у галузі комп’ютерних наук з інженерними компетентностями в розробці програмного забезпечення, доповнюючи їх спеціалізацією у сфері штучного інтелекту, машинного навчання, обробки природних мов і комп’ютерного зору.

В університеті пояснюють, що створення програми зумовив стрімкий розвиток технологій штучного інтелекту та зростаюча потреба ІТ-індустрії у фахівцях, здатних проєктувати, розробляти, тестувати та впроваджувати в промислову експлуатацію повноцінні інтелектуальні системи, а не лише окремі ML-моделі.

«Програма охоплює найбільш затребувані сьогодні напрями галузі: генеративний штучний інтелект та великомовні моделі, прикладне машинне навчання, комп’ютерний зір, мультиагентні системи, хмарні та безсерверні MLOps-архітектури, а також інженерію якості й надійності інтелектуальних систем», – йдеться у повідомленні.

Нова програма поєднує спеціальності F3 «Комп’ютерні науки» та F2 «Інженерія програмного забезпечення» галузі знань F «Інформаційні технології». Її розробкою займалися кафедра комп’ютерних наук навчально-наукового інституту фізико-технічних та комп’ютерних наук у співпраці з кафедрою програмного забезпечення комп’ютерних систем.

До реалізації програми залучили науково-педагогічних працівників кафедр – докторів і кандидатів наук, професорів і доцентів з багаторічним досвідом підготовки фахівців у сфері інформаційних технологій, а також представників ІТ-бізнесу, які викладатимуть профільні дисципліни та керуватимуть практикою здобувачів.

«Поєднання академічної експертизи двох кафедр із практичним досвідом ІТ-компаній дає можливість формувати у здобувачів компетентності, орієнтовані на реальні потреби сучасного ринку праці, а не на абстрактну теорію», – запевняють у ЧНУ.

Там додають, що значна частина викладацького складу веде активну наукову діяльність: публікується у виданнях, що індексуються Scopus і Web of Science, входить до редакційних колегій фахових журналів, виконує науково-дослідні проєкти та гранти. 

«Для здобувачів це відкриває можливість не лише навчатися за програмою, а й за бажання долучитися до реальної наукової роботи кафедри – досліджень, грантових проєктів, публікацій, – а згодом продовжити навчання на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти або розвивати R&D-кар’єру в ІТ-індустрії, де сьогодні дедалі більше затребувані фахівці, здатні поєднувати дослідницьку роботу з інженерною розробкою», – підсумували в університеті.

Слідкуйте за нами у Telegram