У Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича відбувся круглий стіл «Право в епоху штучного інтелекту». Доповідачі з різних галузей суспільного життя обговорювали питання й виклики, з якими стикаються під час роботи з ШІ.

Про це пише С4.

«Штучний інтелект сьогодні актуальний у всьому, тому ми намагаємося вивчати його і застосовувати знання в майбутньому. У нас дуже велика кількість різних спікерів і ми намагалися не обмежуватися правом, а також залучити застосування штучного інтелекту в різноманітних сферах суспільного життя. Серед спікерів: депутати Верховної Ради, судді Верховного суду, Вищого антикорупційного суду, місцевих судів, представники Чернівецького апеляційного суду», – розповів декан юридичного факультету ЧНУ ім. Юрія Федьковича Віталій Гордєєв.

Основною темою розмови стала юридична сфера. Експерти говорили про регуляцію використання нейромереж, питання авторського права та можливість їх інтеграції в роботу адвокатів. Вони пригадали як позитивні, так і негативні аспекти сучасних технологій.

«Це частина нашого життя. Очевидно, що технологія теж буде видозмінюватись, еволюціонувати, але, я можу від себе, повторити слова одного відомого чоловіка: “Швидше за все, штучний інтелект не замінить людей. Але ж так само, швидше за все, людей, які не використовують штучний інтелект, замінять люди, які його використовують”. У судочинстві, зокрема і в праві, він тільки починає застосовуватись. Є свої проблеми, але, очевидно, що за цим майбутнє і воно буде вдосконалюватись, а його сфера дії розширятися», – сказав суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді В’ячеслав Хохуляк.

Під час зустрічі підняли й питання війни, зокрема, використання автопілоту для БпЛА та аналіз масиву даних, що отримується під час розвідки.

«Війна стає все технологічнішою з кожним днем, тому, відповідно, штучний інтелект застосовується вже в дуже багатьох сферах військової тематики. Він, у першу чергу, береже життя військовослужбовців – це найбільший пріоритет нашого війська. Але, так само, штучний інтелект зіштовхується з дуже багатьма ризиками, тому треба його інтегрувати дуже обережно», – пояснив військовослужбовець 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади Олег Рой.

Цифрова трансформація суспільства видозмінює й специфіку роботи медіа. В епоху діпфейків, необхідно вміти відрізняти провокації ворога від справжніх матеріалів, а також уміти балансувати між збереженням авторського стилю та інтеграцією ШІ.

«Насправді, в нашій редакції ми вже частково використовуємо штучний інтелект. Так само, як і інші редакції України. Нещодавні дослідження Media Development Foundation показали, що, українські медійні редакції вже активно використовують штучний інтелект. Сьогодні ми зібралися за круглим столом з правниками, законотворцями, народними депутатами, і порушення питання того, що Україні потрібні закони, які б регулювали штучний інтелект, дуже допомогло б і редакціям працювати. Тому це важливо», – зазначила директорка медіа С4 Вікторія Гатрич.

На базі юридичного факультету також планують створити лабораторію штучного інтелекту. Сьогоднішня конференція стала тільки одним з перших етапів юридичного закріплення нейромереж в роботі законодавства.

Слідкуйте за нами у Telegram