Від 24 лютого 2022 року Чернівці стали тихим фронтом України. До маленького, але затишного міста, почали з’їжджатися найрізноманітніші люди.

Акторка Ксенія Савельєва залишила свій рідний Херсон у вересні. 

«ПРИЇХАЛА ЗНЕВІРЕНА – ТЕПЕР ВІДЧУЛА СЕБЕ ТУТ СВОЄЮ»

«Знаєте, я приїхала така зневірена й у такому розпачі. У Чернівцях люди неймовірні! Вони вислуховують і допомагають. Завдяки місцевим я одразу відчула себе тут своєю», – зазначає Ксенія Савельєва.

Та Чернівці довоєнні і зараз – це різні міста. Так зазначають містяни. Навіть Чернівецький міський голова Роман Клічук зізнається – видозмін зазнало все. Насамперед люди, які в один момент згуртувалися.

«ВСІ ЖИВЕМО, ЯК ВОЛОНТЕРИ» 

«Ми всі тепер живемо, як волонтери. Абсолютно всі – корінні жителі Чернівців, вимушені переселенці, чиновники. Наше найперше завдання – це  допомога армії. Міська влада з перших днів російської агресії виділяли кошти. Долучаються завжди бізнесмени, меценати», – каже Чернівецький міський голова Роман Клічук.   

Зміни людей відчули та самі благочинці. Які у Чернівцях розгорнули свою діяльність ще у 2014 році. Від початку воєнних дій на сході України. Леся Михайлюк, волонтерка ГО «Добротворець»: 

«Якщо війна, яка почалася у 2014 році, то вона Чернівці змінила не сильно. Тому, що тільки маленький відсоток людей переймався тим, що відбувається на фронті. Серед місцевих маленький відсоток воював. Тоді та волонтерством займалися значно менше людей». 

Леся Михайлюк пригадує – у холодні лютневі дні 2022-ого волонтерський штаб почав вщерть наповнюватись охочими допомогти.

«ДВЕРІ ВОЛОНТЕРСЬКОГО ШТАБУ НЕ ЗАКРИВАЛИСЬ. КОЖЕН ЗАХОДИВ І ЗАЛИШАВ ГРОШІ НА ДОПОМОГУ ЗСУ» 

«Допомагали всі. До нас в наш волонтерський штаб двері практично не закривалися. Люди забігали, кидали пачки грошей: 20 тисяч, 50 тисяч, навіть по 10 гривень старенькі люди приносили. Зараз уже більше вибудувана логістика. Тепер все чітко: кому що потрібно, список потреб виписуємо по пріоритетності», – Леся Михайлюк, волонтерка ГО «Добротворець». 

Уподобання жителів Чернівців теж змінилися. У найстарішій букіністичній книгарні продавчиня прослідковує, як все частіше купують українську літературу.

«Змінилася тенденція того, що шукають. Однозначно беруть книги українською мовою. Раніше читали дуже багато класики російською мовою, а тепер книги шукають лише українською. Багато сучасних українських авторів беруть і психологічної літератури» – Ірина Симанчук, продавчиня букіністичної книгарні.

Та попри все Черінвці видозмінилися. У місті побільшало сучасного громадського транспорту, оновили та створили сквери і громадські простори. Найголовніше – відремонтували деякі важливі транспортні артерії. Та міський голова Роман Клічук впевнений – цього поки недостатньо. Далі – більше! 

«Я думаю в Чернівцях ще на кілька років одна ціль – довести до ладу зовнішній вигляд міста» – Роман Клічук, Чернівецький міський голова. 

Яким будуть Чернівці майбутнього – побачимо. Та кожен житель, той хто живе у Чернівцях з народження, приїхав сюди здобувати вищу освіту і залишився, чи той, для кого місто стало рідним після 24 лютого 2022 року – вважають, місто стало іншим. Затишнішим та сильнішим.