Небезпечно вільна людина, романтик, режисер та художник. 9 січня 1924 року народився геніальний Сергій Параджанов. З цієї нагоди у Культурно-мистецькому центрі імені Івана Миколайчука відбудеться спеціальний показ фільму «Колір граната».

Кому варто подивитися стрічку та в чому унікальність постаті Сергія Параджанова — дізнавалися журналісти С4.

Сергій Параджанов казав про себе наступне: «Я вірменин, який народився в Тбілісі й сидів у російській в’язниці за український націоналізм».

Відомим режисера зробив легендарний фільм «Тіні забути предків». Щоправда, образне й символічне Параджанов почав знімати не одразу.

«Параджанов, як ми знаємо, був одним зі співзасновників напрямку українського поетичного кіно. багато його робіт не вийшли чи були незакінчені, але саме “Тіні забутих предків” вдалося зробити, й це стало якимось новим поштовхом, новою мовою кінематографа, яка була відмічена. Після цього з ним дуже багато спілкувався і Фелліні, Антоніоні, тобто режисери світового рівня», — каже кінопродюсер Олексій Гладушевський.

«Тіні забути предків» отримали 39 світових нагород та визнані найкращим фільмом в історії українського кінематографа.

«В “Тінях забутих предків” він, мені здається, знайшов фішку з горами — цю гірську історію. Гори стали такою метафорою, через яку він усе протягнув. І ця історія запрацювала з якоюсь міфічністю», — говорить Гладушевський.

Творчістю Параджанова захоплювався французький модельєр Ів Сен-Лоран, а світові співачки у своїх музичних роботах і досі використовують яскраві образи зі ще одного геніального фільму режисера — «Колір граната». Як, наприклад кліп Леді Гаги, в якому, за словами Гладушевського, вона використала кіномову і стилістичні образи з «Кольору гаранта».

Фільм має не лише яскраву візуальну складову. Він був задуманий як біографічний. Та врешті-решт Параджанов навіть цей жанр подав у своєму особливому стилі.

«Було багато байопіків (біографічних фільмів), які штампуються. Усі режисерські і сценарні ходи очікувані. Тут взагалі зовсім інший підхід. Хоч про історію головного персонажа фільму, чию біографію ми може й мало почули у фільмі, але це точно привернуло увагу до історії. Взагалі мені більше подобається, коли байопіки роблять так, що вони викликають бажання почитати додаткову інформацію», — додає кінопродюсер.

Через радянську цензуру оригінальна версія фільму була втрачена, проте у 2014 році видатний американський режисер Мартін Скорсезе відреставрував стрічку, яку 9 січня на великому крані мають змогу побачити відвідувачі Культурно-мистецького центру ім. І. Миколайчука. Початок показу розпочнеться о 18:30.

Слідкуйте за нами у Telegram