У Чернівцях завершився масштабний трирічний проєкт з дослідження мікрорайону «Роша». Науковцям вдалося спростувати численні міфи довкола назви цієї території та зібрати цінні артефакти різних епох.

Про це пише С4.

У межах міжнародного проєкту історик Антоній Мойсей разом із командою взявся комплексно дослідити Рошу. Експедиція швидко вийшла за межі архівів — самі чернівчани долучилися до роботи і почали приносити науковцям місцеві знахідки: від старовинної люльки й куль до сарматської пряжки та прадавньої свинцевої рибки.

«Вони показують це нам і виявляється, що тут ми знаходимо речі 1800 років, і це має значення для історії Буковини і Чернівців. останній артефакт – свинцева рибка. Попередньо, одна з найбільш ймовірних версій, яку ми розглядаємо, це V століття до нашої ери», – розповів завідувач кафедри суспільних наук та українознавства БДМУ Антоній Мойсей.

Історик припускає, що це могло слугувати грозилом, амулетом або підвіскою. Серед знайдених артефактів є і металева пряжка віком близько 1800 років, ймовірно, римської епохи, а також австрійський ґудзик.

«Це чітко встановлен, що це австрійський військовий ґудзик. Ми знайшли в каталозі всі ґудзики по всіх номерах, і це означає цифру один. Ми бачимо, це перший батальйон або якийсь підрозділ, який перебував на території Цецинського лісу орієнтовно другої половини ХІХ століття – початку ХХ століття. Наша версія – він міг бути загублений під час Першої світової війни», – сказав Антоній Мойсей.

Паралельно з артефактами Антоній Мойсей досліджував і походження назви «Роша». Науковець перевірив п’ять різних версій — від народних міфів до припущень про розгалуження рельєфу. Знайдені на третій рік експедиції давні книги XIX–XX століття та свідчення місцевих підтвердили, що назва району походить від однойменної річки.

«Я знайшов, що була така річка. Там чітко пише Рошіша. Тобто, була назва річки Рошіша. Потім, коли я почав опитувати інформаторів, місцевих жителів, то один з них, колишній диякон Рожської церкви Юліан Черкез сказав, що йому розповідали мешканці, що так, є така річка Рошиця», – зазначив завідувач кафедри суспільних наук та українознавства БДМУ.

Усі ці дослідження історики проводять у межах міжнародного проєкту RESTORY за програмою Євросоюзу «Horizon Europe», який об’єднав 20 партнерів із 12 країн. Його мета — зберегти усну та культурну спадщину невеликих громад.

«Сьогодні це дуже важливо, тому що дуже багато українців виїхали за кордон. І якраз дуже важливо, щоб ми могли зберегти безпосередньо цим спільнотам щось, щоб вони зберегли історію України, історію своєї землі, де вони народилися, історію тих малих містечок, сіл, в яких вони проживали. Цей проект якраз допомагає нам зберегти ту історію, провести дослідження», – сказав ректор Буковинського державного медичного університету Ігор Геруш.

На основі цих відкриттів та спогадів чернівчан науковці вже готують до друку масштабне підсумкове дослідження.

Слідкуйте за нами у Telegram