Україна на державному рівні відзначає 190 річницю від дня народження Сидора Воробкевича. У Чернівцях пам’ять славетного краянина вшанували офіційними урочистостями, живим виконанням його творів просто неба та панахидою.

Про це пише С4.

«Важливо було вшанувати його не тільки культурними заходами, а й духовно. Тому в нас сьогодні відбулася панахида в пам’ять про Сидоро Воробкевича в Храмі Трьох Святих у Чернівецькому національному університеті. Насправді, цикл заходів дуже великий. І постять для нас є непересічною і досить сильною, не тільки для нашої Буковини, а і для всієї України. Тому важливо пам’ятати, продовжувати і зберігати його слово й те, що він робив», — каже начальниця управління культури Чернівецької ОВА Еріка Черней.

Однією з ключових локацій для урочистостей став сквер біля Чернівецького національного університету. Ідея організаторів полягала в тому, щоб вивести високе мистецтво Воробкевича із залів філармонії безпосередньо до людей, аби постать композитора асоціювалася не тільки з бронзовою фігурою, а й із його мистецтвом.

«Коли ти на вулиці можеш чути високохудожні твори Сидора Воробкевича, ну це ж надзвичайно круто. І я дуже дякую коледжу, який носить ім’я цього славетного буковинця, який підтримав таку ідею. Ми хочемо, щоб твори Сидору Воробкевича стали доступнішими, і підтриманими молоддю», — говорить заступниця голови Чернівецької ОВА Оксана Сакрієр.

Духовну складову ювілею продовжили в Храмі Трьох Святителів Чернівецького національного університету. Поминальну літургію за видатним буковинцем відслужив отець Микола Щербань. Він наголошує, що постать Воробкевича є взірцем стійкості, адже попри особисті трагедії, митець зумів стати духовним наставником для цілого покоління.

«Це внук священника, це син священника, це священник і це брат священника. Тобто, усе його багатограння і багатоголосий Воробкевич, який сьогодні в нас промовляє крізь віки, це просякнуто ідеєю наставництва й духовного ревну служіння. Водночас це людина з глибоко трагічною долею. Не всякому випадає таке тяжке випробування — поховати власних дітей. І водночас лишитися щирим, люблячим, наставником, педагогом для вже чужих дітей. Своїх поховав, так чужих навчав», — зазначає доцент кафедри філософії та культурології ЧНУ Микола Щербань.

Після мистецької акції в сквері та поминальної літургії в Храмі Трьох Святителів, день вшанування завершився покладанням квітів до могили митця на руському кладовищі. У Чернівецькій ОВА сподіваються, що подібне вшавуння пам’яті земляка зможе стати щорічним.

Слідкуйте за нами у Telegram