У Чернівцях у межах фестивалю «Золоті оплески Буковини» на сцені-майстерні відбулися публічні сценічні читки сучасної української драматургії. З-поміж 16 заявок на конкурс «Тендер на комедію» відібрали дві п’єси-фіналістки.

Журналісти С4 побували на театральній читці сатиричного твору Тетяни Авраменко «Система Кривого».

«Коли свіжа драматургія, п’єса, це можна продегустувати, а глядачам дати свою відповідь, свою реакцію на те, як воно працює. І вже тоді можна брати до репертуару ту чи іншу драматургію. Попри те, що війна робить свій вплив на драматургію, комедія затягує соціально важливі теми і через свою жанрову легкість пропрацьовує», – зазначив директор-художній керівник Чернівецького драмтеатру ім. О. Кобилянської Іван Бутняк.

П’єса Тетяни Авраменко «Система Кривого» — це сатиричний погляд на внутрішні хвороби суспільства: від радянських пережитків та ухилення від мобілізації до суперечок навколо перейменування вулиць. Драматургиня каже, що писала про реальність цивільного життя під час війни, не оминаючи гострих питань.

«Я вважаю, що мистецтво має бути чесним перед самим собою. Частково я висміюю, навіть, і себе, тому що розумію, що майже на кожному з нас є певний штамп радянщини. Якраз підняття настільки гострих тем — це можливість задуматися і побачити в собі нюанси, які треба викорінювати, змінювати, щоб стати кращою версією себе і будувати нове суспільство, на яке заслуговує Україна», – розповіла драматургиня.

Підготувати читку акторам довелося всього за кілька репетицій, тож на перший план вийшла чиста сценічна імпровізація. Серед акторів є і військовослужбовець Олексій Надкерничний, який зізнається, що на роль погодився не одразу.

«Розібравшись, думаю, що така п’єса має існування через те, що вона є в комедійному жанрі. Набридло вже, відверто кажу, бачити драматургію. Драматургія є і хороша, і погана, але сумну трагедію і війна – ми і так в цьому варимося. Як казали автори, трохи з гумором подавати треба. Я вважаю, що це п’єса має право на існування», – поділився актор Чернівецького драмтеатру Олексій Надкерничний.

Його колеги по сцені додають, що грати персонажів із сумнівними моральними якостями непросто, проте саме такі образи змушують зал переосмислювати власні звички.

«Театр і створений для того, щоб задавати такі незручні питання суспільству. Щоб суспільство думало над тим, як змінитися, щоб люди задумувалися: можливо, я не буду розмовляти російською, не буду слухати російські пісні, не буду просувати російські наративи. Мені здається, що для цього такі п’єси існують», – сказала акторка Чернівецького драмтеатру Уляна Самолюк.

Слідкуйте за нами у Telegram