У Чернівцях провели тренінг із плейбек-театру — жанру, де немає готового сценарію, а сюжет народжується з історій самих учасників. Захід організували випускниці програми Power4Girls у межах власного мініпроєкту.

Про це пише С4.

Плейбек-театр називають театром емпатії. Тут немає заздалегідь написаного сценарію — актори слухають історію людини, а потім одразу відтворюють її на сцені через рух, музику та метафори.

«У цьому жанрі мистецтва є певні ролі, які є у команді людей. Є людина-кондактор, яка слухає оповідача/оповідачку, задає запитання і обирає форму, в якій актори/акторки будуть показувати цю форму. Зазвичай, на сцені розташовані чотири стільця, на яких сидять актори/акторки, і коли лунає відповідний сигнал, розпочинається перформанс під живу музику. Тоді люди можуть спостерігати в метафоричній або в цікавій алегоричній формі свій власний життєвий досвід», – пояснює акторка плейбек-театру «Йой!» Влада Погоріла.

Приєднатися до такого заняття можна навіть без попереднього театрального досвіду.

«Зазвичай, на таких репетиційних зустрічах ми приходимо і говоримо, з чим ми прийшли, який наш емоційний стан, ми ділимося тим, що в нас в житті. Далі ми починаємо розігрів, ми підключаємо своє дихання, свій голос, своє тіло, зігріваємося, рухаємося. І вже тоді, коли ми в цьому розігрітому стані, ми продовжуємо тренувати і пробувати вчити різні форми, в яких можна показувати історію плейбеку», – додає Влада Погоріла.

Та цей тренінг — лише частина більшої ініціативи. Його організували випускниці Power4Girls у межах власного мініпроєкту «Мистецтво говорити». Перед цим дівчата пройшли навчання, після якого мали самостійно придумати й реалізувати власну ідею.

«Я була з командою дівчат від того, як зароджувалася ця ідея, до процесу реалізації. Дівчата писали самі договори разом із постачальниками, підписували їх, робили акти виконаних робіт, домовлялися за простір, де ми зараз із вами», – розповідає менторка програми Power4Girls, координаторка ГО «Інсайт» Ваня.

Для випускниці проєкту Аріни одним із нових викликів стала робота з документами. Вона каже, що спочатку було страшно через відповідальність, але цей досвід став для неї першим кроком до самостійної організації проєктів: «Це був цікавий досвід. Я до цього не працювала з договорами, в цілому з документами. Але зараз мені довірили тільки важливу задачу – документи. Відповідно, я складала договори з кожним з наших менторів».

Головний результат, кажуть організаторки, — не лише проведені події, а й досвід, який дівчата отримують у процесі.

«Зараз я отримую від дівчат позитивні відгуки, що дійсно їм було корисно і цінно бути частиною нашої команди, нашої програми. І я бачу, як вони розкриваються, у них з’являються лідерські якості, бо жінка теж може бути лідеркою», – зазначає менторка програми Power4Girls, координаторка ГО «Інсайт» Ваня.

Слідкуйте за нами у Telegram