Богдан Атаманський пройшов через пекло боїв на Куп’янському напрямку, російський полон та ампутацію обох ніг. Проте навіть важке поранення не змогло зламати професійного військового — нині він боєць елітної 82 окремої десантно-штурмової Буковинської бригади.

Про це пише С4.

Свій перший контракт зі ЗСУ він підписав ще в далекому 2019 року. Пригадує, що не міг витримати розлуки з кращим другом, який уже був на службі. Цей вибір став початком його шляху у війську.

«Мій друг пропав, я тиждень не можу його знайти, а потім його рідні кажуть: “Так він в армії”. А на наступний день мені приходить повістка з роботи. Усе, я поїхав. Я вже пішов, щоби повернутися з ним в один час», — розповідає військовослужбовець 82 ОДШБр Богдан Атаманський.

Служба навчила Богдана головному — контролювати емоції там, де звичайну людину паралізує паніка. Військовий пригадує, що справжній страх відчув тільки під час ворожого авіаудару.

«В армії страшно було тільки один раз — на початку, коли зліва поле, з права поле, і нас застає авіація. Тоді було страшно настільки, що я сидів під деревом, потім є такий звіриний страх, що тіло піднімається і починає бігти, а треба було стояти. Забився під дерево й розумію, що якщо я буду там бігати, то це буде набагато видніше», — каже військовослужбовець.

Під час надскладних боїв на Куп’янському напрямку Богдан потрапив у полон. Там він провів десять виснажливих місяців, пережив операцію та ампутацію двох кінцівок. Найважчим, згадує воїн, було нестерпне очікування обміну в умовах інформаційного вакууму.

«Тяжко, коли люди чекають, у них уже вигорає надія. Але ми дочекалися. Нам про це нічого не говорили, нам не давали ніякої інформації», — ділиться Богдан Атаманський.

Після повернення додому та реабілітації Богдан не зміг знайти себе в цивільному житті. Тому обрав один із найбільш технологічних та потужних підрозділів країни — 82-гу бригаду. Тепер він опановує безпілотні системи, аби нищити ворога досвідом та інтелектом.

«Я знаю, що ця бригада потужна. Це сильна бригада, вона стоїть на найгарячіших місцях. Я хочу бути корисним у цій бригаді, бо я вчився на дронщика, а ця бригада володіє цим технологічним ресурсом», — говорить військовий.

Сьогодні Богдан упевнений, що сучасна війна — це протистояння технологій, і його місце саме в аеророзвідці. Ресурси та бойова міць 82-ї Буковинської бригади дозволяють ветерану бути максимально ефективним. Адже, як каже сам воїн: «З десантури можна звільнитися, але десантура з тебе не вийде ніколи».

Слідкуйте за нами у Telegram