Повернувшись із війни, ветерани часто зіштовхуються з болючими й недоречними питаннями. Деякі фрази здатні зачепити — і навіть травмувати.

Про це розповідає С4.

Дмитро Бобров — ветеран, провів на фронті понад два роки. Каже: деякі питання від цивільних можуть бути не просто недоречними – а травматичними.

«Питання типу “скільки ти вбив?”, “а що ти там робив?”, “як ти воював?” можуть викликати агресію або навіть ввести людину в депресію. Не кажіть “я тебе розумію” – навіть сильна людина не може збагнути, що відчував ветеран на війні. Натомість скажіть: “Я за тебе молюсь”».

Чоловік психологині Ліліани Мартинюк загинув на війні три роки тому. З власного досвіду вона знає: підтримка має бути щирою і виваженою. Фрази на кшталт «тримайся» не завжди доречні.

«Фрази типу “тримайся” — не завжди доречні. Краще — щирі й прості слова, які дають надію: “Я тебе люблю”, “Ми тебе чекаємо”».

Ветерани повертаються додому не лише з пораненнями, а й з досвідом, який неможливо забути. Повага, увага і такт — це найкраща форма вдячності.