Бути мамою — це щоденна праця, яка в умовах війни вимагає подвійної сили, особливо для жінок, яким доводиться виховувати дітей самотужки. Дружина загиблого захисника Ігоря Василенка, чернівчанка Аделіна Місюра, поділилася історією про те, де знаходить сили жити після втрати чоловіка та що означає бути мамою в реаліях сьогодення.

Нести біль втрати й водночас залишатися опорою для дитини — реальність тисяч українських жінок. Коли чоловік Аделіни Місюри загинув у січні 2024 року, її синові було 13 років. День, коли родина дізналася страшну звістку, став переломним моментом у їхньому житті.

«В якійсь мірі я впоралася, бо іншого вибору просто не було. Але коли ти вже аналізуєш свій пройдений шлях, навіть момент, коли повідомила про втрату батька, [розумієш]: ти б сказала інакше. Бо тоді ти собою не керуєш. Хотілося б дати синові більше підтримки в той момент. Я надзвичайно важко переживала [втрату], хоча зовні цього не показувала. Але, знаєте, біль великий, коли ти про нього мовчиш», — розповідає дружина загиблого.

Тепер Аделіна вчиться жити за двох, поєднуючи роль матері і батька.

«Ми вчилися жити далі разом: помилялися, плакали, багато говорили. Ми домовилися, що коли нам важко — сідаємо і разом розмовляємо, разом плачемо. Ми продовжуємо цю боротьбу, бо син росте, йому майже 16 років — він підліток. Тут я зіштовхнулася з проблемами, адже хлопчик потребує чоловічого приклад, який я, на жаль, надати не можу. Щось читаю, доводиться дуже довго пояснювати», — каже Аделіна Місюра.

Попри власні переживання, на першому місці для жінки завжди залишалося майбутнє сина. Саме воно стало тим внутрішнім світлом, яке допомогло рухатися далі та не втратити віру в себе.

«Виховання дитини в умовах війни, в умовах втрати — це важко. Але син став людиною, яка водночас і мотивувала мене, і давала сили жити далі. Бо ти розумієш, що в сина нікого немає, ти залишилася в нього одна, і ти повинна виховувати його. Саме тоді я дала собі обіцянку в одній з розмов з чоловіком на могилі, що я буду боротися, буду жити далі. Від великої любові до сина і великої пам’яті про чоловіка», — говорить вона.  

Напередодні Дня матері ми вітаємо всіх жінок, чиє материнство сьогодні загартоване вогнем, тих, хто продовжує бути цілим світом для своїх дітей. 

Аделіна Місюра додає, що українські жінки — сильні, здатні пристосуватися до будь-яких умов, навіть таких важких, як війна, гордо несучи звання матері.

Слідкуйте за нами у Telegram