Війна для Олександра Паращука почалася з подій на Майдані. Колишній приватний підприємець з Хотина спочатку слідкував за Революцією Гідності з прямих трансляцій та згодом не витримав і рушив до Києва.

Історію військового, який нині боронить Україну у складі 1-го окремого механізованого батальйону Сухопутних військ ЗСУ, дізнавалися журналісти С4.

«Я жив як приватний підприємець в той час, даючи хабарі, так ми всі жили, але потім щось змінилося. В ніч з 18 на 19, цей штурм коли був, я отримав поранення від вибуху гранати, Беркут кинув дві гранати: одну – під ногу, одну – на плечі. Це вперше – тоді я втратив свідомість», – розповідає військовий.

Та це був лише початок – згадує Олександр Паращук. Після Революції Гідності – добровольцем вступив у батальйон «Київська Русь» та потрапив у Дебальцеве. Повномасштабне вторгнення військовослужбовець зустрів вже у складі підрозділу «Вовки Да Вінчі».

«Ми готувалися до гіршого сценарію – висадка ворожого десанту і переходу сотні у партизанську війну. Були певні напрацювання, сценарій міг би бути набагато гірший, щоб ви розуміли. Це десантування. – У Чернівцях? – У Чернівцях, звичайно. У Чернівцях, не є великою таємницею, що тут є велика кількість адептів «руского міра» – це структура ФСБ, московська, так звана церква», – зазначає він.

Військовослужбовець додає – загроза нікуди не зникла. Війна триває, і про це треба пам’ятати. На думку Олександра Паращука, зміни у суспільстві таки відчуваються. 

«Дуже важко, але відходимо від того тоталітарного періоду. Навіть на Соборній площі ось зняли ідола, хоча по Чернівецькій області такі пам’ятники ще стоять і зірки червоні, хоча активісти їх збивають. Ми, дійсно, переходимо на українську мову – більше спілкування», – вказує захисник.

Олександр Паращук впевнений – майбутнє країни залежить від патріотично налаштованої молоді. Над цим нині й працюють у вишкільному таборі в селі Добринівці. Його створили ще у 2016 році. Тренування у форматі вихідного дня проводять інструктори з військовим досвідом. За сім років через табір пройшло майже 10 тисяч підлітків та молодих людей з різних куточків України.

«На жаль, інструктори наші, вихованці – вже є серед них загиблі. Ми відправляли підготовлених хлопців, осіб 20 лише в один підрозділ. Тобто табір свою справу зробив, але, на жаль, у Чернівецькій області табір такого типу, напевно, єдиний», – каже Олександр Паращук.

Діяльність військово-спортивного табору активно підтримував загиблий Герой України Дмитро Коцюбайло з позивним Да Вінчі. Про свого командира Олександр Паращук згадує так: «Друг Да Вінчі очолив цей підрозділ, очолив зовсім юним, ми жартували тоді, що йому 21 рік, і вже будуть продавати алкоголь в магазинах. І ось такі сивочолі дядьки як я, ми слухали його. Це феномен». Нещодавно на території вишкільного табору захиснику Дмитру Коцюбайлу відкрили меморіал. А Олександр Паращук нині перебуває на реабілітації, його підрозділ «Вовки Да Вінчі» веде бої за Авдіївку.

Слідкуйте за нами у Telegram