У Чернівцях організували виставку-спомин на честь загиблого воїна та фотохудожника Руслана Трача
У Чернівцях організували виставку-спомин на честь загиблого воїна та фотохудожника Руслана Трача
Швидкі новини
У Чернівцях організували виставку-спомин на честь загиблого воїна та фотохудожника Руслана Трача
Він умів закохати у власні світлини та бачив глибинний зміст у кожній деталі гуцульської культури. У Чернівцях організували виставку-спомин, де презентували експозицію робіт військовослужбовця Руслана Трача із позивним «Полин».
«Він був сином гір» — саме так згадують загиблого військовослужбовця з Верховини Руслана Трача на псевдо «Полин». Воїн помер у лікарні 19 січня 2026 року від отриманих поранень. Свій свідомий вибір хлопець зробив ще до повномасштабної війни — до лав Сил територіальної оборони долучився у лютому 2022 року. На фронті «Полин» став головним сержантом роти вогневої підтримки 201-го батальйону 102-ї окремої бригади ТрО. Аби вшанувати його пам’ять, у Чернівцях організували виставку-спомин.
«Він був дуже доброю дитиною, як для мами, так і для нашої сім’ї. Добрий брат, чоловік, батько своїх дітей, який любив все на світі. Це його була ціна захищати нас від усякої біди. Він — найкращий», — розповідає мати загиблого військовослужбовця Марія Трач.
У цивільному житті Руслан був фотохудожником і творив у жанрі етнофентезі. Вирісши серед Карпат, саме гори він зробив головною темою своїх робіт. Крім того, митець досліджував гуцульські бойові традиції та навчав цього молодь у дитячому гуртку.
«На цій виставці можна побачити як багато він знімав і людей, і пейзажі. Потім він захопився барткою. Для нього кожна річ була не просто так. От здається, просто бартка, це ніби просто сокирка, але він вкладав душу у це, і бачив в кожній речі зміст, який треба було доносити майбутнім поколінням», — ділиться дружина загиблого Ірина Трачук.
Своїми роботами Руслан надихав та змінював людей довкола. Його творчість давала поштовх новим благодійним та мистецьким проєктам у Чернівцях.
«Насамперед він був сином гір. Він любив свої гори понад усе. Він міг закохати в камінь. Він бачив світ в якихось інших кольорових гранях. Людина, яка з ним знайомилася, після спілкування не була вже тою, вона ставала іншою», — підсумовує ініціаторка виставки, подруга загиблого Майя Фисюк.
Побратими, рідні та земляки згадують його як безстрашного воїна, світлого митця і людину виняткової душі.
Слідкуйте за нами у Telegram
Читайте також:
просто заповніть всі поля нижче і ми зв’яжемось з вами