Іван Марусик до початку повномасштабного вторгнення росіян перебував за кордоном та повернувся напередодні. 24 лютого 2022 року буковинець одружився. За кілька місяців Іван приєднався до лав Збройних сил України. У лютому 2023 року захисник загинув.

Історію загиблого бійця журналістам С4 розповіла його мати Уляна Марусик.

Дитинство полеглий воїн провів у рідному селі Кадубівці на Заставнівщині. Мати пригадує — змалечку син був добрим, непосидючим і сентиментальним.

Загиблий Герой навчався в Чернівецькому ліцеї автомобільного сервісу. За фахом — електрозварник та рихтувальник кузовів автомобілів. Працював на будівництві. Перед війною в рідному селі допомагав батькам зводити будинок.

«Каже: “ви матеріал придбаєте, я візьму до себе хлопців, я то сам зроблю”. І дійсно, ми зробили вікна, двері. Лишилось небагато зробити. Казав: “мамо, після перемоги ми все зробимо”», — розповідає Уляна Марусик.

Іван Марусик працював за кордоном. Перед початком великої війни повернувся додому. 24 лютого 2022 року одружився.

«24 лютого, коли розпочалася війна, навіть батьків не пустили в РАЦС. У суботу вони скромно обвінчалися в церкві», — каже мати загиблого.

У липні 2022 року Івана призвали до лав ЗСУ. Спершу проходив навчання на Житомирщині. Потім буковинця відібрали для підготовки у Великій Британії.

Загиблий Герой був навідником-оператором парашутно-десантного батальйону. Тримав оборону на Харківському та Луганському напрямках. З фронту часто телефонував батькам та дружині.

«З його розмови ми розуміли, що дуже важко перебувати в тих окопах. Він казав: “солдат присів, ти не знаєш, чи він живий, чи не живий. По коліна вода, а він просто прихилився в куточку й заснув”», — говорить Уляна Марусик.

У вересні 2022 року в бійця народився син Максим. Уперше дитину він узяв на руки, коли приїхав у відпустку. Загиблий Герой мріяв про велику сім’ю, з якою жив би у великій незалежній Україні. Та плани Іван Марусик не встиг реалізувати.

Загинув буковинець 3 лютого 2023 року на Луганщині в день народження матері. Зі слів побратимів, Іван Марусик, перед бойовим завданням відчував, що воно стане останнім.

«Вони поїхали на поле після артобстрілу збирати поранених. Другий артобстріл розпочався, коли вони приїхали. Він із машини стрибнув в окоп, куди прямо потрапив снаряд», — каже мати загиблого.

Рідні запам’ятали Івана Марусика як чутливу, хорошу, сильну й мужню людину. У пам’ять про загиблого сина його мати придбала ігровий комплекс для дитячого садка, який відвідував Іван, коли був малим.

Івана Марусика поховали в рідному селі Кадубівці. За особисту мужність і героїзм президент посмертно відзначив буковинця орденом «За мужність» ІІІ ступеня. У захисника залишилися син, матір, дружина, молодші брат, сестра та бабусі.

Слідкуйте за нами у Telegram