Північна об’їзна дорога, території для виробництва й логістики, зони відпочинку біля Прута та впорядкування житлової забудови – такі рішення закладають у проєкт комплексного плану просторового розвитку Чернівецької громади. Документ охоплює Чернівці, Коровію та Чорнівку.

Про це пише С4.

У серпні цього року архітектурно-містобудівна рада при Міністерстві з відновлення, інфраструктури та транспорту після доопрацювання рекомендувала проєкт до затвердження. Відтак, Чернівці стали першим обласним центром, який представив такий документ на розгляд цієї ради.

Комплексний план визначає, де передбачені житло, підприємства, дороги та соціальна інфраструктура, а також де діють природоохоронні та інші обмеження. Водночас для реалізації його окремих проєктів знадобляться ще подальші рішення, підготовка та фінансування.

Про основні пропозиції та їхнє значення для жителів розповіли міський голова Роман Клічук, директорка департаменту урбаністики та архітектури Мар’яна Гаврилица та головний архітектор міста Дмитро Домітрюк.

Єдиний план для міста та сіл громади

Комплексний план має узгодити розвиток Чернівців, Коровії й Чорнівки та пов’язати майбутню забудову з дорогами, інженерними мережами, соціальною інфраструктурою та збереженням природних територій. Наприклад, під час планування території для житла, необхідно врахувати, як до них діставатимуться люди, де будуть школи і дитсадки та як підвести воду й електрику.

У межах цієї роботи також оновлюють генеральний план Чернівців.

За словами Мар’яни Гаврилици, документацію готують у цифровому форматі, щоб жителі могли онлайн переглядати інформацію про використання територій та обмеження забудови. Доступ до затвердженої документації планують забезпечити через держгеопортал Містобудівного кадастру, Єдину державну електронну систему у сфері будівництва та офіційний геопортал Чернівецької міськради.

Водночас посадовиця зауважує, що під час воєнного стану доступ до частини даних може бути обмежений з міркувань безпеки.

Північна об’їзна та розвиток громадського транспорту

Одне із завдань проєкту – зменшити транспортне навантаження на місто. Для цього, за словами Романа Клічука, в комплексному плані передбачають Північну об’їзну дорогу.

Міський голова пов’язує потребу в ній, зокрема, із заторами на вулиці Хотинській. Також серед інших транспортних рішень очільник міста називає пересадкові вузли, внутрішні кільцеві об’їзди та розвиток тролейбусної мережі.

Окрема довгострокова пропозиція стосується авіасполучення. За словами міського голови, у плані резервують територію для нового аеропорту, а чинний пропонують використовувати для малої авіації.

Понад 100 гектарів для виробництва та логістики

Як пояснює Дмитро Домітрюк, громаді потрібні додаткові території для виробництва та логістики. Запити на такі майданчики надходять, зокрема, від великих підприємств, які перемістили свої потужності через повномасштабну війну, та міжнародних логістичних операторів.

«Ми маємо запит на індустріальні парки й логістичні хаби, але не мали для них територій з потрібним цільовим призначенням. Тому в новому плані ми визначили понад 100 гектарів території у східній частині міста під логістичний та індустріальний хаб. Вона ідеально лягає на об’їзні шляхи та залізничну гілку. Наша мета – створювати не лише комфортні умови для проживання, а й нові робочі місця», – розповідає головний архітектор.

Посадовці уточнюють, що ці понад 100 гектарів – це окрема територія для майбутнього виробництва та логістики, а не ділянки вже зареєстрованих індустріальних парків. Визначивши її у плані, місто зможе обговорювати з потенційними інвесторами конкретне місце для розміщення підприємств.

Що пропонують для берегів Прута та природних територій

Біля Прута пропонують облаштовувати місця відпочинку й набережні та покращувати доступ до води.

«Прут сьогодні фактично не використовується як частина міського простору. Ми хотіли б створити біля нього нові магніти – відпочинкові зони, набережні, місця для дозвілля. Річка має стати доступнішою для мешканців і гостей міста», – зазначає Мар’яна Гаврилица.

За її словами, прибережні захисні смуги вже позначені на картах чинного генерального плану Чернівців, але відомості про більшість із них досі не внесені до Державного земельного кадастру. Під час розроблення комплексного плану уточнюють межі водойм, враховуючи екологічні дані та ризики паводків. До кадастру мають внести точні межі прибережних захисних смуг. Це, пояснює посадовиця, допоможе контролювати використання земель біля води.

Також у складі комплексного плану розробили ландшафтний план, який визначає, котрі природні території потрібно зберігати та де розвивати зелені зони. Серед його завдань – збереження малих річок і водойм, зменшення ризиків підтоплення та відновлення занедбаних промислових територій у заплаві Прута.

Так, у проєкті пропонують збільшити частку природних територій і територій для відпочинку на природі з 18% до 28% площі громади. Цей показник стосується всієї громади, а не лише берегів Прута.

Що передбачають для Коровії та Чорнівки

Для Коровії та Чорнівки у проєктах генеральних планів передбачають різні напрями розвитку. Зокрема, у Чорнівці пропонують відвести під виробничі зони 26% території села. Там передбачають ділянку площею понад 31 гектар для заводу з виробництва соку. Частку природних і ландшафтних територій планують збільшити з 5% до 14%.

Водночас у Коровії планують розширення житлової забудови, зокрема райони садибних будинків загальною площею близько 245 гектарів. Окрім цього, пропонують створити дендрологічний парк площею 6,5 гектара та облаштувати пляжні зони біля водойм.

«Для нас важливо, щоб приєднані села не залишалися периферією громади. Комплексний план має передбачити для них соціальну інфраструктуру – школи, дитячі садки, амбулаторії, культурні об’єкти, а також комфортне транспортне сполучення з Чернівцями», – наголошує Роман Клічук.

Де може змінитися житлова забудова

Ще один напрям комплексного плану – упорядкування житлової забудови. За словами Мар’яни Гаврилици, у Чернівцях об’єднують ділянки садибної забудови для спорудження невеликих багатоквартирних будинків, зокрема чотириповерхових. Комплексний план має визначити, де можлива щільніша забудова, а де потрібно зберегти наявний характер території.

Частину колишніх промислових територій пропонують використати для житла та громадських об’єктів. Зокрема, йдеться про територію площею близько 140 гектарів між вулицями Хотинською та Червоної Калини. Там передбачають квартали з житлом і громадськими об’єктами, з доступом до Прута та майбутньої набережної.

Нові території для житлової забудови також передбачають у північній частині Чернівців. У наявних житлових масивах уздовж вулиць Головної, Південно-Кільцевої та Героїв Майдану пропонують оновлювати міжбудинкові двори й створювати нові громадські простори.

Окремо розглядають зміну функціонального призначення територій садівничих товариств, частина яких уже використовується для постійного проживання. Це, за словами посадовців, допоможе врахувати потреби цих територій у дорогах, інженерних мережах та соціальній інфраструктурі.

Як врахують історичне середовище

Розвиток забудови має узгоджуватися зі збереженням культурної спадщини. У Чернівцях до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО внесена Резиденція митрополитів Буковини і Далмації, у якій розташовані корпуси Чернівецького національного університету. Тому у межах роботи над планом оновлюють історико-архітектурний опорний план міста. На основі досліджень пропонують скоригувати межі буферної зони Резиденції, визначити їхні точні координати та відобразити в цифровій документації разом з обмеженнями забудови.

Що ще потрібно доопрацювати

Зауваження архітектурно-містобудівної ради до проєкту стосувалися прогнозованої чисельності населення, трудових ресурсів, параметрів багатоквартирної забудови та розвитку господарського комплексу. Порушувалися й екологічні та безпекові питання.

За інформацією міської влади, проєкт пройшов громадські слухання, а усі подані зауваження та пропозиції зареєстрували й передали розробнику. Посадовці пояснюють, що не кожну пропозицію можна врахувати – запропоновані зміни мають відповідати законодавству, зокрема санітарним обмеженням і вимогам охорони культурної спадщини.

Наразі розробник доопрацьовує документацію з урахуванням результатів розгляду пропозицій жителів, органів влади та архітектурно-містобудівної ради. Оновлені матеріали проєкту мають оприлюднити на сайті Чернівецької міської ради та державному геопорталі Містобудівного кадастру.

Історико-архітектурний опорний план ще має пройти погодження в Міністерстві культури, а проєкт комплексного плану – державну експертизу. Після позитивного висновку експертизи документ подадуть на затвердження міській раді.

Що це означатиме для жителів

Для жителів громади практичне значення плану – це можливість дізнатися, що передбачають на території поруч із домом: житло, підприємства, дорогу, школу, дитсадок чи зону відпочинку, а також які обмеження забудови там діють.

Водночас затвердження плану не означатиме початку будівництва. Строки появи об’їзної дороги, набережних чи нових закладів залежатимуть від підготовки окремих проєктів, подальших рішень та фінансування.

Слідкуйте за нами у Telegram