На Буковині бракує фахівців із супроводу ветеранів, ветеранських просторів та можливостей для реабілітації. Серед інших проблем — затримки з виплатами, оформленням статусів і недостатня комунікація з військовими та їхніми родинами. 

Про це йшлося під час презентації Спеціальної доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Чернівцях, пише С4. 

В Україні налічується близько шести мільйонів ветеранів, людей з інвалідністю внаслідок війни та членів їхніх родин. Із них півтора мільйона — учасники бойових дій. У Чернівцях представили Спеціальну доповідь Уповноваженого з прав людини, присвячену захисту прав цих категорій громадян.

За словами представниці Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Чернівецькій області Ірини Ісопенко, повернення військових до цивільного життя має починатися ще до завершення служби. Водночас ветерани, які хочуть працювати та долучатися до змін у державі, нерідко змушені самостійно відстоювати свої права.

«Що відбувається з ветераном після повернення з війни? Якщо людина, яка має досвід, принципи і щире бажання змінити систему, замість можливості працювати на державу змушена відстоювати своє право на справедливість у суді, це насправді величезний нонсенс і так не має бути. Усе має розпочинатися з поваги. Загалом для ветеранів та ветеранок повернення до цивільного життя має починатися ще до звільнення зі служби», — зазначила Ірина Ісопенко.

Одним із головних завдань ветеранської політики є підтримка захисників та їхніх родин у питаннях лікування, освіти, працевлаштування і захисту гідності. Однак кількість звернень щодо порушення прав ветеранів зростає. Якщо у 2022 році до Уповноваженого надійшло 614 звернень, а у 2023-му — 678, то у 2025 році їхня кількість перевищила дві тисячі.

Серед найпоширеніших питань, з якими звертаються ветерани та їхні родини, — призначення і виплата одноразової грошової допомоги за загибель захисників України, отримання відповідного статусу, грошові виплати, пенсійне забезпечення, житло та пільги на житлово-комунальні послуги. Також ідеться про медичну й реабілітаційну допомогу та звільнення з військової служби.

«Основна проблема — це те, що ветерани і їхні родини насправді змушені самостійно шукати інформацію. А має бути навпаки — не ветеран і його родини мають шукати державу, а держава має знаходити їх», — наголосила Ірина Ісопенко.

Серед системних проблем у сфері ветеранської політики також називають нестачу реабілітаційних центрів, відсутність уніфікованого пакета послуг та недостатню комунікацію з ветеранами на рівні громад.

На Буковині станом на травень 2026 року проживало майже 33 тисячі ветеранів. Важливу роль у їхній підтримці мають відігравати фахівці із супроводу. Втім, із 102 передбачених посад в області наразі працюють 88 спеціалістів.

Крім того, у двох територіальних громадах — Боянській та Петровецькій — фахівці із супроводу ветеранів взагалі відсутні.

«Також викликає занепокоєння, що відсутні повністю фахівці супроводу ветеранів у двох територіальних громадах — Боянській та Петровецькій громадах, а також недостатній розвиток ветеранських просторів і підтримки ветеранських об’єднань», — розповіла Ірина Ісопенко.

За її словами, наразі в області функціонують 17 ветеранських просторів. Водночас три з них фактично створені лише на папері, оскільки ще не працюють.

Для перевірки дотримання прав громадян представництво Уповноваженого проводить моніторингові візити. Як повідомила Ірина Ісопенко, за результатами цього року та минулого року представництво здійснило загалом 35 таких візитів.

Водночас на Буковині вже вдалося поновити права майже 600 громадян за результатами моніторингів. Громади також усунули близько 80% виявлених порушень.

Окрім цього, в області започаткували регулярні ветеранські слухання. Вони мають допомогти почути проблеми військовослужбовців, ветеранів та їхніх родин у громадах, зокрема й найвіддаленіших.

Слідкуйте за нами у Telegram