Військовий із позивним «Шарік» у 2023 році пішов добровольцем на фронт. На Харківському напрямку воював до січня 2024 року, допоки під час виконання бойового завдання не втратив ногу. Шість місяців реабілітації та ще майже два навчання користування протезом для захисника були справжнім викликом.

Чому захисник для себе обрав дизайнерський протез та скільки таких обрали військові на Буковині з початку цього року — дізнавалися журналісти С4.

Доброволець із позивним «Шарік» із Кропивницького понад рік на війні. Проходив навчання на штурмовика в Житомирі, Великій Британії та Німеччині. Опісля доєднався до 25 окремої повітряно-десантної бригади. Бойові завдання виконував на Донецькому напрямку. Втрата побратимів навчило його не піддаватись емоціям.

«Треба бути весь час холодним, тому що якщо будеш багато себе накручувати, тобі самому психіатр і психолог буде потрібен. Наприклад, якщо говорити за момент життя або смерті, ти оцінюєш усю обстановку, ти розумієш, наприклад, що ти реально не виживеш. А якщо це стосується того, що ти можеш потрапити в полон чи ще щось, то граната завжди під голову й до побачення», — каже військовослужбовець.

11 січня 2024 року під час атаки росіян військовослужбовець отримав поранення правої ноги. Побратимів поруч не було, тож першу медичну допомогу надавав самотужки. За 40 хвилин його евакуювали.

«Ти дивишся на ногу, черевик наче на місці, але ти розумієш, що петарда немаленька. Я на неї намагаюся встати й розумію, що все, воно попливло. У цей момент, я розумію, що треба просто лягти й накласти турнікет, тому що іншого шляху немає. Але розумію, що зі стежки виходити не можна, бо на іншій стороні теж може лежати якийсь “подарунок”», — згадує захисник.

Першу операцію військовослужбовцю зробили у Львові. Далі військовий госпіталь у Чернівцях та реабілітація у Вашківцях. Майже два місяці він вчився користуватися протезом.

«Коли ти робиш кроки, ти розумієш, що має бути боляче, а боляче не було. І думаю, краще я його зніму, тому що я не вірю в те, що не буває боляче. Коли я зняв, то після перших кроків десь дві-три доби просто лежав, навіть не взувався. Потрохи розходився. Ходив до того моменту, що я просто йшов коридором і спирався об стінку, я не відчував зовсім як іти», — ділиться боєць.

Військовослужбовець «Шарік» тричі міняв протез, адже щоразу нога зменшується у вазі й ходити стає складно. Цього разу вирішив зробити авторський із шевроном бригади, де служив.

Дизайнерські протези в Чернівцях виготовляють за два дні. Спочатку знімають мірки, а після з гіпсу виготовляють каркас. Наступний крок — зліпок, який покривають спеціальною тканиною та рідиною.

На виробництві щомісяця роблять 15 протезів. Минулого року фахівці забезпечили штучними кінцівками майже 300 військових. У планах спільно з волонтерами запустити виробництво електронних колін та спортивних протезів для захисників.

«Дуже багато до нас звертаються (з проханням — ред.), переробити протез, тому що вже бачили, як ходить інший хлопець, і ми хочемо так само. Це дуже поширене явище. Кошти за матеріали відшкодовує держава, на військових неможливий заробіток. Військовий на всю ту суму, яка виділяється державою, має повністю забезпечитися. Зараз те, що ми можемо максимально дати військовому, це підтримку й організацію його реабілітації приємною і корисною», — розповідає власниця виробництва протезів Катерина Сербін.

Нагадаємо, раніше ми розповідали історію буковинця Сергія Гарбуза, який втратив ногу після поранення на війні.

Слідкуйте за нами у Telegram