Чернівчанин Микола Матюшенко загинув у січні 2024 року під час виконання завдання на Авдіївському напрямку. Десять місяців його тіло не можуть забрати з поля бою і привезти додому. Через це військовослужбовець має статус зниклого безвісти, а його родина не може отримати виплати.

Історію військовослужбовця журналістам С4 розповіла його дружина Інга Ілюк.

Микола Матюшенко 5 років працював актором у Чернівецькому драмтеатрі імені Ольги Кобилянської. У 2018 році служив у ЗСУ за контрактом. На початку повномасштабного вторгнення пішов воювати. Був мінометником у 116-й окремій бригаді територіальної оборони. Виконував бойові завдання на Київщині, Херсонщині, Запорізькому, Харківському та Донецькому напрямках.

«Він казав, що стомлений і постійно ці невчасні виплати зарплати. Але все одно не відмовлявся від цього. Він казав: “Я додому — тільки з перемогою”. Говорив, що якщо станеться таке, що в полон [потрапить], то щось із собою зробить, але в полон не здасться», — розповідає дружина зниклого безвісти військового.

У жовтні 2023 року Микола Матюшенко приїхав у відпустку додому.

«Коли ми його проводжали — це 26 жовтня, то він мені сказав: “Мася, я знаю, що якщо зі мною щось станеться, ти мене знайдеш”. З відпустки він поїхав на Харківський напрямок. Казав, що їх кидають у саме пекло — в Авдіївку на коксохімічний завод. Майже кожного дня по 7–8 разів він був на “нулі”. Один день відпочинок і назад. 1 січня ми з ним спілкувалися й у мене відчуття було, що він зі мною прощається», — пригадує жінка.

З 5 січня Інга Ілюк намагалася звʼязатися з її чоловіком, але він не брав слухавку й не відповідав на повідомлення. Після цього його старшому братові повідомили, що Микола зник безвісти.

«Надія була. Навіть коли хлопці сказали, що він 100% загинув. У мене була надія, що, імовірніше, це помилка, що він у полоні. Я моніторила всі Telegram-канали. Були навіть такі, де бачила фотографії [військових] зі схожими рисами обличчя, і коли я хлопцям їх надсилала, вони казали: “Інго, дуже схоже, але не він, бо стрічка не така. Коли ми всі були в Авдіївці, у нас у всіх була стрічка синього кольору, а на цьому фото — жовта”. Його мама відчувала, що його немає, а материнське серце не збреше», — говорить дружина захисника.

Невдовзі військова частина, у якій служив Микола Матюшенко, провела службове розслідування і визнала, що він загинув у районі Авдіївки під час виконання бойового завдання. Але через постійні обстріли й окупацію території, його тіло не можуть забрати з поля бою.

«Хлопці дзвонили й вибачалися. Казали: “Інго, ми хотіли його витягти звідти, а командування просто не давало наказу”. І жінка, я не знаю, ким вона працює в їхній бригаді, імовірніше, що медиком, коли вона зі мною говорила телефоном, сказала: “Я не буду ризикувати заради когось незрозуміло навіщо”. Я кажу: “Як? Ви в одній бригаді, ви медик, ви мали врятувати життя, а раптом він був поранений”», — розповідає Інга Ілюк.

Десять місяців вона оббиває пороги всіх правоохоронних структур, громадських та волонтерських організацій, щоб допомогли знайти та привезти тіло свого чоловіка додому. Інколи їй сниться один і той самий сон.

«Я ходжу по Авдіївці й бачу його у військовій формі, і він до мене каже: “Мась, ось там бачиш, — і показує мені в сторону Авдіївського коксохімічного заводу, — там забери мене, я хочу додому”. Це дуже важко», — ділиться жінка.

Микола Матюшенко має статус зниклого безвісти, оскільки його тіло не можуть знайти. Виплати його родина не отримує. Пані Інга зверталася до юристів, подавала в суд, щоб кошти отримала його мама.

«Не виплачують кошти, мотивую тим, що від першого шлюбу є неповнолітній син і потрібен законний представник, чи піклувальник, що дитина на утримуванні. Тобто, Ваніна мама вдруге вийшла заміж і з дитиною від другого шлюбу виїхала за кордон, а цього хлопчика лишила в Києві у своєї матері. Вони кажуть, що немає законного опікуна, і ніяких виплат немає. Військова частина відмовляє мамі у виплаті, навіть за статусом, як зниклого безвісти. Зверталися до адвоката, він каже, що заяву подали в суд, а суд заяву повертає назад. Навіть у суді не хочуть довести, що мама була в нього на утриманні», — розповідає дружина бійця.

Інга Ілюк хоче лише одного, щоб тіло її чоловіка привезли. І вона змогла його поховати.

Нагадаємо, раніше ми розповідали історію зниклого безвісти на війні військового Михайла Странського.

Слідкуйте за нами у Telegram