26 квітня 1986 року сталася найбільша в історії людства техногенна катастрофа — аварія на Чорнобильській атомній електростанції. Під час експерименту на четвертому енергоблоці о 01:23 пролунали два вибухи, внаслідок чого реактор був повністю зруйнований, а в атмосферу потрапила хмара радіоактивних речовин.

Про це пише С4 з посиланням на інформацію Українського інституту національної пам’яті.

Радіоактивний пил поширився значною частиною Європи. Найбільше постраждали Україна, Білорусь і Росія, при цьому близько 60% викидів припало на територію Білорусі. Забруднення також зафіксували у Польщі, Швеції, Норвегії, Німеччині та Великій Британії. За екологічними наслідками катастрофа набула планетарного масштабу: радіоактивним цезієм було уражено до трьох чвертей території Європи.

Аварія сталася під час запланованого випробування, яке не скасували попри відхилення від технічних умов. Після вибуху виникло понад 30 осередків пожежі, основні з яких ліквідували протягом кількох годин, однак роботи з гасіння тривали до середини травня. У перші дні загинули працівники станції та пожежники, які прибули без належного захисту.

Катастрофа спричинила масштабні наслідки для здоров’я населення, економіки та довкілля. За офіційними даними, у перші місяці після аварії загинули 30 співробітників АЕС і пожежників. За оцінками незалежних експертів, загальна кількість жертв може сягати до 500 тисяч осіб. Близько 8,5 мільйона жителів України, Білорусі та Росії отримали значні дози опромінення у перші дні після катастрофи.

До кінця літа 1986 року з території України евакуювали 90 784 особи з 81 населеного пункту. Загалом до ліквідації наслідків аварії було залучено понад 600 тисяч людей, багато з яких згодом зазнали серйозних проблем зі здоров’ям.

Радянська влада намагалася приховати реальні масштаби трагедії, що призвело до запізнілого інформування населення та поглиблення наслідків катастрофи. Попри небезпеку, у Києві не скасували першотравневі демонстрації. Лише згодом почали впроваджувати обмежувальні та захисні заходи.

Чорнобильська катастрофа стала одним із чинників посилення екологічного та національно-демократичного рухів, а також підірвала довіру до радянської влади. Сьогодні, через десятиліття після аварії, її наслідки залишаються предметом досліджень і нагадуванням про небезпеку техногенних ризиків та ціну замовчування правди.

Слідкуйте за нами у Telegram