У неділю, 3 листопада, виповнюється 106 річниця Буковинського віча. Саме цього дня у 1918 році ухвалили рішення про входження Північної Буковини до складу Української держави. Тоді тисячі людей зібралися у Чернівцях і рішуче заявили про своє прагнення бути з Україною.

Народні збори висловили протест щодо спроб Румунської національної ради оголосити всю Буковину «румунською землею». 1 листопада в газеті «Буковина» вийшов Маніфест буковинської делегації Української Національної Ради з закликом до буковинських українців реалізувати своє право на самовизначення та оголошення віча на 3 листопада.

«[Люди] прочитали це запрошення, сіли на поїзд і приїхали в Чернівці. Прийшли туди, куди їх запрошували — до Народного дому. Політичний провід, який був в особі Української національної ради, підготував резолюції, в яких говорилося про право українців Буковини на свою державу, позначалися дуже схематично її кордони, і закликав людей гуртуватися довкола української влади. В останньому пункті було проголошено, що ми (буковинці – ред.) хочемо бути з українським народом», — прокоментував С4 голова товариства ГО «Український народний дім» у Чернівцях Володимир Старик.

Участь в Буковинському вічі взяли понад 10 тисяч людей. Народні збори відбулися в трьох будівлях: в Українському Народному домі, Музичному товаристві (теперішня Філармонія) та Робітничому домі, будівля якого не збереглась.

«Це місце, де відбувалися основні події Буковинського віча, оскільки в цій залі працював краєвий комітет Буковини – українського уряду Буковини. І, правду кажучи, аж важко повірити, що в такій невеликій будівлі, невеликому залі могли діятися історичні події, які впливали на життя Буковини у наступні 100 років», — розповідає Старик.

На буковинському вічі було настільки багато людей, що вони не поміщалися всередині, тож деякі чекали на подвір’ї Українського народного дому. Після зборів люди вирушили маніфестацією до площі Єлизавети (нині — Театральної). Саме тут віче проголосило возз’єднання Північної Буковини з Західноукраїнською Народною Республікою та злуку з «Великою Україною». Після спільного виконання «Ще не вмерла Україна» і «Не пора» збори мирно завершилися. 

Та вже 11 листопада 1918 року на територію краю зайшла румунська армія. Відтоді 28 червня 1940 року вся територія Буковини перебувала у складі Румунії. 

Слідкуйте за нами у Telegram