Ірина Капанадзе — дружина військового, яка в очікуванні чоловіка з фронту відкрила дитячий центр раннього розвитку.

Про адаптацію до нової реальності, розвиток власної справи, стосунки на відстані та вихованням дітей самотужки Ірина Капанадзе розповіла журналістам С4.

Чоловік Ірини Капанадзе — Олег — старший офіцер. Служити пішов у 2014 році. Згодом працював у Києві в штабі ЗСУ. До розлуки із чоловіком на початку російської агресії Ірина Капанадзе була не готова. Жінка не розуміла, як переживати цей стан тоді, та повномасштабне вторгнення стало для неї переломним.

«Перше, що він зробив коли ми приїхали в Чернівці, він побіг у військкомат. Його не взяли. Сказали: “Нам офіцери такого рангу не потрібні. Ти нам зараз не потрібен”. Це смішно казати, але мій чоловік із категорії людей, хто знайшов можливості, щоби призватись. Мені було важко. Місяців шість у мене була роль жертви, нещасної жінки: “Чому інші чоловіки дома, а тобі треба йти?”. І в один момент я зрозуміла, що це мене почало руйнувати», — розповідає жінка.

Тоді в Ірини почалися проблеми зі здоров’ям, погіршився психоемоційний стан. В один момент вона зрозуміла — треба брати себе в руки і почала працювати з психологом та дізналася про різні способи боротьби з переживаннями. Нині підприємиця не боїться говорити про допомогу, якої потребувала.

«В мене був такий стан, що я не могла пляшку води сама відкрити. Це й анемія, нервові розлади і все інше. Я не могла спати нормально, харчуватись. У мене кожен ранок починається з того, що я роблю йогу. Якусь медитацію чи молитву, коли ти розумієш, що щоб не відбувалось у світі, то тільки від тебе залежить як ти реагуватимеш на ці події, що ти з ними будеш робити. Зараз дуже складно самій. Я місяць без вихідних працюю, і якби не це, я б не витримала», — каже вона.

Нині Ірина Капанадзе працює над розвитком власної справи. Звільнилася з роботи, взяла грант для дружин військових і відкрила Центр раннього розвитку для дітей у Чернівцях.

«Я під час війни чітко зрозуміла, що я хочу в освітню сферу. Це те, я зрозуміла, що варто давати дитині в дитинстві. Цю повагу, підтримку, любов. Гармонійно їх розвивати. Коли вони це розвивають, то в житті стають великими особистостями, які вміють справлятись із різними викликами. Якщо в мене вийде з таким центром, то відкрию й інший. Можливо, приватну школу», — ділиться Ірина Капанадзе.

У центрі з 9:00 до 13:00 дитина отримує комплекс занять із комунікації, моторики, проходить курси англійської мови, пізнає світ, етикет та інше. Програма заснована на нейропедагогіці. У майбутньому Ірина Капанадзе планує відкрити реабілітаційний гурток для людей, які є учасниками бойових дій.

«Це буде окремий вид занять. Я розумію, що це таке. Я хочу на базі цих курсів, які є, створити один курс, але там має бути сильний педагог із психологічною освітою. Я хочу його інтегрувати та розробити курс для реабілітації військових, які повернуться», — говорить дружина військового.

Про плани після війни Ірина Капанадзе чітко каже: «Нічого не планую». Адже очікує, коли чоловік повернеться із фронту. До цього часу старається в цей складний період відволікати себе будь-чим, що радить і іншим дружинам військових.

«Однозначно, не закриватись від суспільства. Не ділити, хто хороший, а хто ні. Усі ми чомусь тут перебуваємо. Йти спілкуватись із такими дружинами, які розуміють, що ти проживаєш. За потреби звернутися по допомогу до спеціалістів. Дуже багато потрібно щось створювати. Щось таке, що хочеться робити. Не ту роботу, яка просто приносить кошти, а що приносить насолоду», — пояснює вона.

Слідкуйте за нами у Telegram