Кандидат у майстри спорту з боксу Юрій Іванович на другий день повномасштабного вторгнення поїхав добровольцем на фронт. У вересні 2022 року 24-річний воїн загинув під час контрнаступу на Харківщині. Нині йому встановили меморіальну дошку на будинку, у якому він жив. Військовий був єдиною дитиною в сім’ї. На 40 день після його загибелі серце його батька не витримало.

Спогадами про загиблого сина із журналістами С4 поділилися його мама, брат та побратими.

«За сином через 40 днів пішов і чоловік. Я поховала й чоловіка. У нього було хворе серце, він тримався як міг. А за 40 днів він помер, не дійшовши додому кілька кроків. Просто впав. Але я сильна, тому що син сказав: “Мам, ти сильна й ти все витримаєш”, і я, поки що, тримаюся, допомагаю нашим хлопчикам-побратимам. Тримаємо стрій до останнього москаля», — говорить мати загиблого військовослужбовця Анжела Іванович.

Юрій Іванович із дитинства займався боксом. Був кандидатом у майстри спорту, брав участь у міжнародних змаганнях. Після війни планував повернутися на ринг.

«Він був тим боксером, якого просто неможливо пробити, він був великий, масивний, і він боксував у супертяжах, це досить рідкісна категорія. Він таким чином став кандидатом у майстри спорту з боксу. Він у свій час бив тих боксерів, які є першими номерами збірної України. Наша остання розмова була за декілька тижнів до його загибелі, ми з ним говорили про спорт, про бокс. Він мене вітав із черговою перемогою на ринзі й обіцяв, що прийде сюди, буде зі мною боксувати, тобто, у нього завжди було бажання повернутися боксувати в ринг», — розповідає двоюрідний брат загиблого військовослужбовця Ратмір Турчанінов.

Юрій Іванович був стрільцем 80-ї окремої десантньо-штурмової Галицької бригади. Воював на Миколаївському, Луганському та Харківському напрямках. Загинув 28 вересня 2022 року під час звільнення села Нижня Журавка в Ізюмському районі.

«Ми йшли колоною. Брали багато сіл, звільняли від загарбника. Погодні умови й багато чого, що склалось не так, як хотілося при штурмі. На жаль, Юрій загинув. Дуже велика втрата для мене. Шкода, що ми не побували на решті території нашої країни. Не побили ворога разом. З ним бити ворога було надійно і приємно», — діляться побратими полеглого бійця Андрій Шнураман та Олександр Ігнатюк.

Мати Юрія Анжела Іванович каже, що за два тижні до загибелі відчувала, що щось має трапитись із сином. Нині, 1 липня, у Чернівцях на будинку, де проживав Юрій Іванович встановили меморіальну дошку.

Раніше ми писали, що в Герцаївській громаді відкрили меморіальну дошку полеглому захисникові Сергію Кочеджієву.

Слідкуйте за нами у Telegram