Військовослужбовець Андрій за професією фітнес-тренер. До повномасштабного вторгнення працював у поліції. 26 лютого 2022 року пішов добровольцем на війну.

Більше про те, як він виконував спецзавдання Головного управління розвідки, захисник розповів журналістам С4.

«Я на той час був офіцером запасу й мав звання молодшого лейтенанта. Я знав, що рано чи пізно прийдеться захищати Батьківщину, і від цього не втечеш. Це мій обов’язок, як чоловіка. У мене є дружина, є сім’я, син. Вони знали, що я йду, а батьки не знали до осені минулого року», — каже військовий.

Андрій брав участь у боях на Харківському та Донецькому напрямках.

«Окопи й посадки, територію противника й акваторію Чорного моря, усі з перелічених мною зараз позицій, це були мною проходженні завдання. Після того, як ти залишаєшся живий і виходиш із такого сильного танкового чи артилерійського обстрілу, тобі починає подобатися і хочеться ще й ще цього адреналіну», — говорить воїн.

Викликом для військового на фронті є втрата побратимів.

«Коли їх не стає тобі дуже сумно, дуже сумно на душі, ти постійно про них думаєш, що їх немає, прокручуєш ті моменти, які ви проводили разом, як спілкувалися перед задачею, перед завданням. Й от що вражає. Вражає те, що людина є, а пройшов якийсь час, день-два, і людини немає, це навіть не вражає, а засмучує», — ділиться боєць.

Андрій мріє про перемогу України та якнайшвидше повернення додому.

«Про мир мрію, про спокій, щоб уже настав для всіх, не тільки для себе, а для всіх. Щоб люди повернулися назад до своїх сімей, щоб ті, що з-за кордону також повернулися», — розповідає військовослужбовець.

Нагадаємо, раніше ми розповідали історію військового з Буковини Марка Чорного, який одружився онлайн у Валентинів день.

Слідкуйте за нами у Telegram