Андрій Кравець із позивним «Святий» — боєць «Азову» з Маріуполя, який потрапив у російський полон під час оборони міста навесні 2022 року. Після катувань, Оленівки та колоній у Сибіру й Мордовії він повернувся в Україну 26 червня 2026 року.

Про це пише С4.

До повномасштабного вторгнення маріуполець Андрій Кравець об’їздив автостопом понад пів сотні країн, а у 2018-му підписав контракт зі Збройними силами. У квітні 2022 року разом із підрозділом він тримав оборону в оточеному рідному місті. Під час вуличних боїв та спроби вийти з розбитої промзони натрапив на окупантів.

«Ми з хлопцями розділилися просто, і буквально за пару хвилин з-за рогу виходять бойовики. Таким чином я потрапив у полон. Це було першого квітня 2022 року. День сміху. Було зовсім не до сміху. Так почалися мої пригоди, які потім тривали 1548 днів», — розповідає Андрій Кравець.

Далі були катування в Докучаєвську, барак в Оленівці та колонії суворого режиму в Сибіру й Мордовії. В умовах тотальної інформаційної ізоляції бійцю допомагали триматися власні спогади.

«Насправді в полоні ти живеш спогадами про своє минуле, вірою і мрією про майбутнє. Тому віра дуже сильно тримала. Я на ментальному рівні зазвичай відчував, що рідні за мене моляться, переживають, і я відчував цю підтримку», — каже звільнений військовослужбовець.

Допомагали йому й знання, набуті під час подорожей. Щоб зайняти думки та відволіктися від умов ув’язнення, чоловік відтворював із пам’яті столиці різних країн і розповідав про них побратимам.

«Я по пам’яті згадав на той момент 205 столиць країн світу, столиці цих країн, ну і там мови, в якій країні яка мова офіційна. Я це по пам’яті згадав, прокручував, хлопцям розказував. Такі-то країни в Африці, такі країни в Європі, Азії, Океанії, Америці», — пригадує Андрій.

26 червня 2026 року «Святого» звільнили під час обміну на кордоні з Білоруссю. Для реабілітації він обрав Чернівці, де відновлюється після поранень і поступово адаптується до життя на волі.

«Я звик до свободи, я звик робити те, що мені хочеться, їхати куди хочеться. Потім у мене це все забрали. І в ті моменти я дуже сильно почав цінувати свободу, як ніколи. А коли ти знову її отримуєш, ти спочатку не знаєш, що з цим робити. Це дуже тяжкий процес адаптації», — ділиться боєць.

Зараз чоловік активно долучається до подій у місті, підтримує місцевий маріупольський осередок та допомагає родинам бійців, які досі залишаються в російській неволі.

Слідкуйте за нами у Telegram