Для школярів у Чернівцях пролунав останній дзвоник. Для 11-класників — це перший серйозний крок у доросле життя, а для найменших випускників — прощання з першою вчителькою.

Про це пише С4.

«Я, як перша вчителька, відпускаю своїх пташенят у наступний їхній етап, але знаєте — не переживаю, тому що я вірю в них. Я передаю їх у дуже хороші руки і, я думаю, що все буде гаразд, головне, аби під мирним небом», — каже вчителька початкових класів Чернівецького ліцею №7 Наталя Штепу.

Та найбільше уваги сьогодні — одинадцятикласникам. Останній вальс, танці та пісні, які вони співають разом востаннє на шкільному подвір’ї.

«Взагалі, сумно, бо 11 років були досить веселими. Я поки до кінця не розумію, що це вже кінець», — ділиться випускниця 11-В Чернівецького ліцею №7 Катерина.

Шлях довжиною в одинадцять років пройдено. Для класних керівників цей день — один із найважчих, адже доводиться відпускати тих, хто став рідним.

«Дуже важко відпустити 11 клас, тому що вони в серці і вони завжди залишаться там для мене. Це неймовірні діти: талановиті, щирі, відверті. Ми пережили стільки всього разом, стільки пригод, злетів і падінь, історій успіху. Кожен урок, кожна перерва — воно настільки закарбувалось у серці. Важко усвідомити, що 1 вересня вони вже не зайдуть у наш кабінет», — каже класна керівниця випускного 11-А класу Чернівецького ліцею №7 Олена Молодик.

Попереду на випускників чекає доросле життя, але цей день вони запам’ятають назавжди, адже роки навчання стали для всієї ліцейної родини уроком єдності, взаємопідтримки та сили залишатися разом у найважчі часи.

«Цей навчальний рік був нелегким випробуванням для всієї нашої шкільної родини, попри тривоги та відключення світла, ми продовжували навчатися і підтримувати одне одного, і саме сьогодні ми з особливою вдячністю говоримо про тих, завдяки кому це стало можливим — дякую нашим воїнам» дякую нашим Збройним силам України!» — говорить директорка Чернівецького ліцею №7 Лариса Редько.

Слідкуйте за нами у Telegram