Показник успішних реанімацій на Буковині становить 18%, що майже вдвічі перевищує середній по країні. Медики працюють у складних умовах, рятуючи пацієнтів навіть у екстремальних ситуаціях. Інколи боротьба за життя триває години.

Які фактори впливають на успішність реанімації та з якими викликами стикаються лікарі — дізнавалися журналісти С4.

Найдовша успішна реанімація, яку проводили медики швидкої, тривала 47 хвилин. Однак бувають випадки, коли медики борються за життя пацієнта значно довше, інколи понад дві години.

«Ніколи не скажеш чи це останні секунди, чи це не останні секунди. Ми боремося до останнього. Коли припиняти реанімаційні заходи так само є свої покази. Поки цих показів не буде в нас ми будемо продовжувати скільки б це не тривало — годину, 80 хвилин, 90 хвилин. Найдовші реанімаційні заходи в мене були — це 91–92 хвилини», — каже лікарка із невідкладних станів Галина Дімідова.

Найбільше випадків, що потребують реанімації стаються у вечірній та ранковий час, з 17:00 до 23:00 та з 04:00 до 08:00. Здебільшого медики виїжджають на виклики додому, адже саме там трапляються найбільше критичних ситуацій. Запорукою порятунку життя — є вчасна допомога свідків до приїзду бригади швидкої допомоги.

«Якщо свідки розпочали реанімацію, бригаді легше звичайно, тому що штучний кровообіг проводиться і серце та всі важливі органи забезпечуються киснем. Зростають випадки, коли до приїзду бригади хтось забезпечує підтримку життя людини, але звичайно цього недостатньо, тому що наразі кожен п’ятий випадок тільки хтось підтримує життя, а в чотирьох із п’яти випадків ніхто нічого не робить», — говорить заступник гендиректора ОНКП «Чернівецький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Сергій Паушак.

Інструкцію з надання допомоги свідки отримають у диспетчера, коли викликають швидку.

«Коли людина телефонує на «103», диспетчер питає «Що у вас сталося?». Коли потрібно супроводжувати виклик, диспетчер його супроводжує. Тобто, такі випадки, які невідкладний стан, коли кажуть, що людина помирає чи людина задихається, диспетчер повністю надає вказівки, які необхідні для того, щоб супроводжувати цей виклик», — розповідає старша оперативна лікарка Ірина Калатчук.

У середньому на гарячу лінію Чернівецького центру швидкої допомоги надходить понад 300 викликів за добу. Третина з них — критичні стани: серцево-судинні захворювання, нещасні випадки, ДТП та інші невідкладні ситуації, що потребують негайної допомоги та реанімаційних заходів.

«Іноді ми сумісно діємо з поліцією, працівниками ДСНС, коли ми не можемо деблокувати людину з машини. Ці випадки трохи важчі, тому що відтягується час надання допомоги. При ДТП напевно найважче, коли страждають діти. Ти розумієш, що батьки не дотрималися всіх заходів безпеки під час транспортування в машині. Дитина не перебувала в автомобільному кріслі, не була пристебнута», — пояснює Галина Дімідова.

Щомісяця медики проходять тренінги з надання допомоги в різних ситуаціях. Навчально-тренувальний відділ Чернівецького центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф оснащений найновішими симуляторами для імітації тих чи інших станів для відпрацювання реанімаційних заходів.

Слідкуйте за нами у Telegram