Поїхати за кордон чи залишитися вдома: що обирає чернівецька молодь
Швидкі новини
Поїхати за кордон чи залишитися вдома: що обирає чернівецька молодь
Після того, як урядовці дозволили виїзд за кордон чоловікам студентського віку, міграційна статистика стрімко пішла вгору. Проте для багатьох «квиток в один кінець» виявився лише тимчасовим рішенням.
Чому європейська адаптація спрацьовує не для всіх і чому молодь обирає продовжувати жити в Україні — дізнавалася журналісти С4.
Майже 100 тисяч за два місяці. Британське видання The Telegraph оприлюднило дані щодо міграційної хвилі 2025 року. Згідно зі звітами польської прикордонної служби, з кінця серпня Україну покинули близько 99 тисяч чоловіків віком від 18 до 22 років. Нагадаємо, саме наприкінці серпня 2025 року уряд уперше з початку повномасштабного вторгнення дозволив цій категорії громадян виїзд за межі країни.
Попри відкриті двері до Європи, частина молоді таки обирає залишатись вдома. Чернівчанину Максиму Руссу — 18 років, він прожив у Польщі три роки. Каже, що поїхав ще до повномасштабного вторгнення, але інтегруватися в іншу країну так і не зміг.
«Перший раз поїхав закордон в 15 років. Відверто кажучи, відчуття було, що не на своєму місці. Дуже багато хвилювань, дуже багато страху. Я пов’язую це з тим, що недостатній вік, може», — каже хлопець.
Він ділиться, що найбільшою перешкодою для адаптації був мовний бар’єр і те, що поряд не було сім’ї та друзів.
«Відчувалось дуже важко, насамперед через мову, а загалом бувають звичайно хороші люди й погані люди. Як на мене, найкраще вдома — тут усе рідне, дома тебе ніхто не осудить», — говорить чернівчанин.
Тож, зараз Максим планує розвиватись і будувати плани в Україні.
«Приїхав до України, зустрівся з друзями, потім записався в автошколу, зараз здаю на права. Маю намір здати на категорію В і С. Можливо, волонтером буду», — розповідає він.
Масовий виїзд молоді вже почав позначатися на внутрішньому ринку України. У сферах, де традиційно працюють студенти та молоді фахівці — спостерігають дефіцит кадрів.
«Є багато робочих місць, де молоді люди працювали, наприклад у ресторанах, кав’ярнях, в ІТ-сфері. Відповідно, коли в серпні прийняли закон, який дозволяв виїжджати молодим людям до 25 років, дуже багато х них виїхало, і в цих закладах почали виникати проблеми із заповненням свого персоналу», — пояснює кандидат педагогічних наук, асистент кафедри педагогіки та соціальної роботи Олександр Попов.
Експерти зазначають, що разом із робочими руками країна втрачає і потенційні ідеї, які молодь тепер реалізує в економіках інших країн.
«Тут питання наповнення Пенсійного фонду. Ті люди, які працюють, вони сплачують податки, з яких виплачуються пенсії. Ви розумієте, що молоді люди, які виїхали, вони не сплачують ці внески, і відповідно виникає певний дефіцит», — каже Олександр Попов.
Процеси міграції залишаються двосторонніми: поки частина молодих людей намагається інтегруватися в європейське суспільство, інші — шукають аргументи, аби залишитися. Саме цей свідомий вибір «залишитися» сьогодні визначає наше спільне «завтра».
Слідкуйте за нами у Telegram
Читайте також:
просто заповніть всі поля нижче і ми зв’яжемось з вами