Поблизу селища Кострижівка на Буковині лебеді опинилися в умовах, до яких не були готові. Через аномальний мороз річка вкрилася кригою, заблокувавши доступ до природного корму.

Як людське втручання вплинуло на шанси птахів перезимувати та чому за таких обставин зупиняти допомогу небезпечно — з’ясовували журналісти С4.

Відколи вдарили сильні морози, берег Дністра став схожим на пташину їдальню. Мешканці Кострижівки несуть лебедям пшеницю, кукурудзу та капусту. Фахівці наголошують, що це правильний раціон. Водночас хліб давати не можна — це шкодить їхньому травленню.

«Кожного дня приходять люди, їжа тут для них є. Ми будем старатись підносити постійно. У цей час хоч щось добре треба робити», — каже мешканець Кострижівки Юрій.

Проте екологи дивляться на цю ідилію з пересторогою. Дністер так не замерзав близько семи років. Крижні, лебеді та чаплі звикли до аномального тепла й перестали відлітати на південь. Але цього року природа згадала про сувору зиму й річка вкрилася кригою, як десять років тому. Ті, хто зберіг дикі інстинкти, вчасно «піднялися на крило» й полетіли шукати відкриту воду. Ті ж, кого приручили кормом, залишилися.

«Та вся територія ще не була замерзла, і (лебеді — ред.) шукали там молюсків. Вони живляться молюсками і водоростями на дні. Потім замерзло — і все, вони потрапили в пастку: і не відлетіли, і їсти немає що, і знають, що люди можуть тут їм принести, тому прийшлося їх підгодовувати», — пояснює старший науковий співробітник НПП «Дністровський каньйон» Петро Площанський.

Зараз ситуація в Кострижівці — це класичний приклад того, як антропогенний фактор змінює поведінку дикої природи. Птахи, що звикли до регулярної підгодівлі, проігнорували природні інстинкти міграції. Фахівці зазначають, що якщо ви вже розпочали підгодівлю в таких екстремальних умовах — припиняти її не можна, до самої відлиги.

Слідкуйте за нами у Telegram