В Абу-Дабі стартував другий раунд історичних тристоронніх переговорів між Україною, США та Росією. Уперше за довгий час сторони перейшли від молитов про історію до конкретних військових мап. Проте поки в Еміратах шукають точки дотику, українські міста знову опинилися під ударами балістики, що ставить під сумнів будь-які кулуарні домовленості.

Чи є шанс на «гідний мир» та як зміна складу української делегації вплинула на тональність діалогу — розбирались журналісти С4.

Втім, попри суспільний скепсис, аналітики відмічають, що зміна характеру переговорів стала помітною після кадрових ротацій в Офісі Президента. Залучення Кирила Буданова та Давида Арахамії змусило Кремль прибрати зі столу ідеологічних «пустословів» і посадити навпроти професійних військових.

«Власне, із цієї інформації, яка була опублікована «Українською Правдою», дійсно можна зробити висновок, і вони, власне, про це говорять, що зміна деяких учасників насамперед в українській делегації, більш професіоналізує дипломатичний трек, тому що починають говорити більше про військово-політичні проблеми в більш конкретному ключі. Ми розуміємо, що залучення керівника Офісу Президента, тепер колишнього начальника управління розвідки Кирила Буданова, який є експертом у цих речах, дійсно змушує і російську сторону розмовляти предметніше», — пояснює політолог Павло Молочко.

Проте «предметність» розмов різко дисонує з діями агресора. Не зважаючи на заяви про так зване «енергетичне перемир’я» в Києві та Харкові ситуація виявилася іншою: замість тиші — рекордні залпи балістики по критичній інфраструктурі в розпал лютих морозів.

«Ми очікуємо на реакцію США на російські удари. Це була пропозиція саме Америки на час дипломатії і такої холодної зимової погоди припинити удари по енергетиці. Було прохання особисто від президента Сполучених Штатів. Ми бачимо, що Росія на це прохання відповіла рекордам балістики», — говорить Президент України Володимир Зеленський.

Політолог пояснює, що це дуже хороший заголовок і ефективна піар-кампанія — назвати це «енергетичним перемир’ям».

«Я думаю, якщо ми навіть подивимося графік їхніх обстрілів, то той тиждень, який вони оголосили перемир’ям, це звичайний їхній період, у який вони здійснюють великі обстріли, тому тут нічого нового. Так само вони можуть заявити, що вони від сьогодні до завтра почали чергову перемир’ю. Але насправді, ми розуміємо, що це просто гра й підігравання десь американському президенту й намагання показати, що вони до чогось готові, хоча насправді це не так», — розповідає Павло Молочко.

Своєю чергою, президент США Дональд Трамп відповів, що, мовляв, ніякого порушення не було, адже строк перемир’я вже закінчився.

«Я знаю. Пауза була з неділі на неділю. Вона закінчилася, і Путін зараз сильно вдарив. Путін дотримав свого слова. Один тиждень — це багато, ми згодні на все, що вони пропонують, бо там і справді дуже-дуже холодно», — каже очільник Америки.

Поки українська сторона категорично відкидає «формулу Анкориджа» з відмовою від Донбасу, а Росія продовжує тиснути силою і терором, намагаючись виторгувати кращі умови перед перемовинами в Абу-Дабі, політологи кажуть: досягти миру навряд вийде в найближчій час.

«Чесно кажучи, аналізуючи інформаційний фон Росії, не виглядає на те, що вони дійсно зацікавлені. Дуже часто речі стають неочікуваною і несподіваною, і, можливо, нам щось і вдасться чогось досягнути, але поки що це виглядає як віддалена перспектива, на жаль», — додає Павло Молочко.

На тлі складних перемовин Україна та Америка шукають важелі впливу на економіку агресора. Одним із таких може стати повна відмова Індії від російської нафти, про що вже заявив Дональд Трамп. Разом із новим санкційним законопроєктом у Конгресі США, це може створити для Москви реальний мотив до деескалації. Та чи вдасться досягти мирного врегулювання конфлікту — покаже тільки час.

Слідкуйте за нами у Telegram