У Чернівецькому професійному будівельному ліцеї навчаються двоє чоловіків, які все свідоме життя провели в інтернатних закладах і були змушені покинути Луганщину через війну. Попри пережите, вони опановують нову професію та роблять перші кроки до самостійного життя.

Про це пише C4.

44-річний Андрій Цой і 41-річний Олександр Мороз – вихованці Попаснянського психоневрологічного інтернату. Після початку повномасштабної війни вони опинилися у Красноїльському інтернаті, а згодом отримали можливість навчатися на малярів-штукатурів у Чернівцях.

Андрій каже, що навчання для нього — це шанс отримати професію та перспективу.
«Ми сюди поступили, щоб вивчити все, стати майстрами і потім заробляти гарні гроші, може якесь діло відкрити своє», — розповідає він.
Чоловік додає, що хоче побачити Луганськ, адже там похована його мати: «Я б хотів би закінчити цей заклад, потім зʼїздити в Луганськ, в мене мама там похована».

Олександр Мороз також пережив обстріли на Луганщині. У Чернівцях він вперше здобуває фах.

«Тут добре все, праці вчусь… Хочеться гроші гарно заробляти, житло хочеться гарне… Працювати хочу», — каже він.

У будівельному ліцеї нині навчається група з двадцяти студентів із особливими освітніми потребами. Директорка закладу Наталя Луговська пояснює, що прийом вихованців інтернату став важливим кроком до їхньої соціалізації:

«В майбутньому вони зможуть виконувати внутрішнє оздоблення приміщень… Вони навчаються з понеділка по п’ятницю… І за 3 місяці хлопці повністю адаптувалися».

Майстер виробничого навчання Богдан Войцицький відзначає взаємну повагу та старанність студентів. Фахівчиня із соціальної роботи Юлія Бачук розповідає, що студенти за короткий час стали більш самостійними.

Їх історії доводить: навіть після вимушеного переїзду та років у гніті почати спочатку й упевнено будувати власне майбутнє — можливо.

Слідкуйте за нами у Telegram