Президент України Володимир Зеленський посмертно присвоїв сержанту чернівецького підрозділу Нацгвардії Олегу Гаврилуці звання Героя України.

Про це пише С4 із посиланням на військову частину 3113 Національної гвардії України у Facebook.

Воїн народився на Одещині, ріс і навчався на Миколаївщині, а з 2021 року проходив строкову службу в підрозділі Нацгвардії України в Чернівцях. У 2024-му уклав контракт та захищав Україну в складі 24 полку ім. гетьмана П. Сагайдачного Національної гвардії. Олег Гаврилуца пройшовши навчання, став командиром відділення, а потім — головним сержантом взводу роти.

«Він завжди був життєрадісним. Відповідальний, виконавчий, дружній. У колективі — лідер і надійна опора. Помічник для своїх командирів і справжній друг для побратимів. Він був людиною слова. Навіть після першого виходу на виконання бойових завдань — виснажений, але з усмішкою — сказав лише: «Треба трохи відпочити». Я досі пам’ятаю його останні слова: «Командир, я обіцяю — я його винесу». Він стримав свою обіцянку — евакуював пораненого. На жаль — ціною власного життя», — згадує про Героя командир його роти, старший лейтенант Артем Лисак.

Військовий був захисником і опорою для своєї матері, молодших братів та сестри.

«Він далі в моїй у душі. Останнє, що він сказав телефоном було «Матуся, я вас дуже люблю, бережіться всі. Він дуже всіх любив, і ми його всі теж», — каже мати Олега Гаврилуци Оксана Михайлівна.

Справжньою родиною для гвардійця стали й побратими в підрозділі.

«Олег був завжди щирою, відкритою людиною. Дуже рідко засмучувався, буквально раз на рік. Завжди дуже легкий до будь-який дій. Ніколи нікому не відмовляв, вислуховував, давав дружню пораду, він усіх нас надихав. Дуже прекрасна, щира людина, більше в житті нікого такого не зустрічав, як він», — розповідає один із його найкращих друзів лейтенант Богдан Філатов.

Влітку 2025 року воїн разом зі своїм підрозділом виконував бойові завдання під Покровськом. Долаючи багатокілометрові відстані, пішки доставляв усе необхідне на позиції своїм побратимам. Регулярно на своїх плечах переносив по 30 кілограмів боєприпасів і провізії. Проводив евакуацію поранених.

Як зазначають у військовій частині, сержант Олег Гаврилуца особисто знищив понад 50 окупантів і більше 20 одиниць ворожої техніки.

15 червня бронетранспортер із військовослужбовцями уразили ворожі дрони. Попри власні осколкові поранення обличчя та ноги, сержант витягнув із палаючої машини важкопораненого побратима, надав домедичну допомогу іншим пораненим і організував їхнє переміщення в безпечніше місце, врятувавши їхні життя. Протягом трьох тижнів гвардійці тримали оборону на найближчій позиції. Під час виходу за провізією один із врятованих ним побратимів наступив на міну, отримавши травматичну ампутацію стопи.

Поранений Гаврилуца, перебуваючи на позиції з двома тяжкопораненими бійцями продовжував виконувати бойове завдання і цілодобово відбивав щоденні штурми ворога.

5 липня 2025 року дочекавшись заміни на вогневій позиції гвардієць очолив евакуацію групи та ніс побратима близько 7 кілометрів обстрілюваної ділянки на собі: «Я живий завдяки йому. Спочатку Олег витягнув мене з палаючої машини, вдруге врятував мене, коли я наступив на міну, і зрештою ніс на собі під обстрілами й до останнього боровся за кожного з нас. Для мене він назавжди залишиться не просто командиром — братом, який віддав своє життя, щоб жили ми», — згадує солдат Олександр Шуптар.

Під час тієї евакуації чернівецький нацгвардієць помітив російського розвідника на мотоциклі. Герой узяв окупанта в полон і використав мотоцикл, щоб довести побратима. На точці евакуації їх підібрав автомобіль. Та дорогою до стабілізаційного пункту їх атакував FPV-дрон. Унаслідок того удару сержант загинув.

Указом Президента України №186/2026 за особисту мужність і героїзм, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові сержанту Олегу Гаврилуці присвоїли звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

Слідкуйте за нами у Telegram