У неділю, 17 вересня, за церковним календарем християни вшановують пам’ять мучениць Віри, Надії, Любові та їх матері Софії.

Про це пише С4.

Історія свята

Віра, Надія, Любов та матір їх Софія – ранньохристиянські мучениці, які жили в ІІ столітті нашої ери в Римській імперії. Відомо, що Софія була родом із Мілана. Вона рано овдовіла, після чого перебралася до Риму. Своїх дочок Софія виховувала в Християнській вірі й навіть дала їм імена на честь головних християнських чеснот – Віра, Надія і Любов.

У ті роки римська держава жорстоко переслідувала віруючих у Христа. Маленьких дівчаток заарештували, піддали катуванням, а потім убили на очах їхньої матері. Сама Софія померла на наступний день біля могили своїх дочок. Але трагічна доля на землі обернулася для мучениць вічною славою в іншому світі. Церква прославила в лику святих, і сьогодні за молитвами до них відбуваються чудеса.

Цікаво, що в слов’янській традиції ім’я Софія (що грецькою означає «мудрість») так і залишилося без перекладу, а ось імена її дочок Пістіс (Віра), Елпіс (Надія) й Агапе (Любов) прижилися в нас уже в перекладі.

Мучениці Віра, Надія, Любов та їх мати Софія здавна шанують у Франції, в Ешо поблизу Страсбурга, куди частки їх святих мощей були перенесені понад 1000 років тому. 10 травня 777 року святі мощі мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії, отримані єпископом Страсбурзьким Ремігієм від папи Адріана I, були доставлені з Риму в Ешо, до храму святого Трохима, який був тоді центром католицького абатства.

Відтоді свята Софія стала покровителькою монастиря в Ешо, який на її честь називався абатством Святої Софії.

До Французької революції мощі святих Віри, Надії, Любові та матері їх Софії зберігалися в абатстві. Однак в 1792 році, через три роки після революції, монастирські будівлі були продані з аукціону, а святі мощі були розтоптані і спалені революціонерами.

Після того, як у 1898 році у Франції було створено Рух із відновлення пам’ятників, залишки монастирської церкви святого Трохима були оголошені національним надбанням, почалося поступове відновлення обителі.

3 квітня 1938 року католицький єпископ Шарль Руш привіз в Ешо з Риму дві частки мощей святої Софії. Одну з них поклали в саркофаг, виготовлений із піщанику в XIV столітті, у якому до революції зберігалися мощі святої Софії та її дочок, а іншу – невеликий релікварій, поміщений у раку з іншими святинями.

А з 1938 року й до цього дня в саркофазі міститься одна з двох часток мощей святої Софії. Над саркофагом розташовані скульптури святого мученика Христофора, свв. мучениць Віри, Надії, Любові та Софії, а також єпископа Ремігія, засновника абатства.

Слідкуйте за нами у Telegram