Після внесених змін до Кримінального кодексу України, військовослужбовці, які самовільно залишили частину (СЗЧ), можуть повернутися на службу. Зробити це можна у декілька способів.

Про порядок законного повернення на військову службу інформаційному агентству АрміяInform розповів заступник начальника Головного управління Військової служби правопорядку полковник Олександр Гринчук.

Перший спосіб повернення на службу стосується бійців, щодо яких вже внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. У такому разі військовослужбовець може самостійно на етапі досудового розслідування звернутися з письмовим клопотанням до слідчого, прокурора, безпосередньо до суду або прибути до найближчого органу управління ВСП.

Якщо на цьому етапі триває кримінальне провадження і йому призупинена військова служба, прокурор може подати клопотання до суду про звільнення його від кримінальної відповідальності для продовження служби.

«Але тут є ще певні умови. Зокрема, це стосується військовослужбовців, які вчинили СЗЧ вперше. Також має бути письмова згода командира військової частини на продовження ним військової служби. Відповідно, суд може ухвалити рішення про закриття кримінального провадження та звільнити військовослужбовця від кримінальної відповідальності. У такому разі військовому дається три доби, аби прибути у військову частину або до місця служби, а вже частина зобов’язана поновити цього військовослужбовця на службі», – розповів Гринчук.

Полковник зазначив, що можуть виникати певні обставини, які не дадуть військовому повернутися до тієї військової частини, де він проходив службу, це, наприклад, відмова командира у наданні згоди. У такому випадку він може повернутися на службу до іншої військової частини. Перелік цих частин визначає Генеральний штаб ЗСУ.

Другий спосіб повернення на службу застосовується до найбільш поширених випадків СЗЧ, тривалість яких не перевищувала трьох діб, тобто до набуття ознак кримінального правопорушення. Тоді військовослужбовець може самостійно повернутись до військової частини для продовження проходження служби. Командир має з’ясувати обставини, чому військовослужбовець здійснив СЗЧ, і тоді до нього застосовується дисциплінарна відповідальність.

Третій спосіб повернення на службу стосується тих випадків, коли військовослужбовець, який вчинив СЗЧ, хоче повернутися на службу, і при цьому відомості про правопорушення не внесені до ЄРДР.

«Тобто 3 доби вже минули, згідно з дисциплінарним статутом командир військової частини призначив службове розслідування, яке може тривати місяць, але бувають також різні ситуації. Можливо, військовослужбовець захворів або його хтось ображав на службі, або були певні сімейні обставини, а його не почули та не дали відпустку», – пояснив Гринчук.

Заступник начальника Головного управління Військової служби правопорядку додав, що якщо не закінчилося службове розслідування або слідчий направив матеріали на доопрацювання, й інформація ще не була занесена в ЄРДР, такий військовослужбовець за участі ВСП доставляється до батальйонів резерву, які є у складі ЗСУ. Залежно від ситуації ухвалюється рішення про повернення його на службу: або в те місце, де він проходив службу, або в інше місце.

Що треба знати про повернення на службу в інший підрозділ

За словами Гринчука, згідно із 401 статтею ККУ, достатньо письмової згоди командира тієї військової частини, до якої військовослужбовець хоче повернутися для продовження служби. Сьогодні цей механізм реалізовується в батальйонах резерву. Детальніше про це можна дізнатися в будь-якому підрозділі ВСП. Але це стосується тих військовослужбовців, стосовно яких відкрите кримінальне провадження та є інформація в ЄРДР.

Якщо інформація в ЄРДР не внесена, то чинності набирають загальні норми відомчих нормативних і розпорядчих актів Міноборони та ЗСУ, відповідно до яких необхідна згода командира військової частини, де проходив військову службу військовослужбовець, та командира військової частини, куди переміщується військовослужбовець за певним алгоритмом дій.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли про те, що Офіс Генпрокурора зареєстрував майже 60 тисяч кримінальних проваджень щодо військовослужбовців, які самовільно залишили частини, і майже 30 тисяч щодо дезертирства.

Слідкуйте за нами у Telegram