Втілити усе страшне і смішне, аби зайти в новоліття: особливості святкування Маланки на Буковині
Втілити усе страшне і смішне, аби зайти в новоліття: особливості святкування Маланки на Буковині
Швидкі новини
Втілити усе страшне і смішне, аби зайти в новоліття: особливості святкування Маланки на Буковині
Цьогоріч в Україні вдруге відзначатимуть Маланку у ніч з 31 грудня на 1 січня. Це карнавальне дійство, що поєднує у собі перевдягання у тварин, а також традиційні обряди й танці.
Для Буковини Маланка – особливе свято, адже саме у нашому краї щорічно відбувався найбільший фестиваль маланкарів в Україні. До того ж традицію буковинського маланкування внесли до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Через війну цьогоріч великих святкувань не передбачається і традиційний фестиваль не проводиться, однак буковинці попри війну не забувають своїх традицій і продовжують щедрувати під хатами своїх земляків. Про традиції, обряди та особливості Маланки на Буковині – розповідає С4.
31 грудня, напередодні дня Святого Василя, хлопці і дівчата збираються гуртом великою компанією, перевдягаються у ведмедів, коней та кіз і йдуть маланкувати до господарів.
Одне з найяскравіших і відомих дійств Маланки на Буковині проводять у Вашківцях, що на Вижниччині. Тут, як правило, маланкувати йдуть 4-5 гуртів, і кульмінацією цього дійства стає публічне змагання маланкарських гуртів.
Вашківецьку Маланку називають ще й «Вашківецькою Переберією», яка вирізняється наявністю гротескних масок у техніці папʼє-маше, а традиційними образами є Дід, Баба, Букшандар (жовніра, вояка австрійської армії), Молода та інші.
У Шубранцях всі маланкарські образи – в масках, лише Молода і Маланка – з відкритими обличчями. Крім того, Маланці до опівночі заборонено розмовляти.
Також яскраво святкують Маланку у Красноїльську на Сторожинеччині, що відзначається своїми «крилатими ведмедями». Костюми учасників умовно можна поділити на два типи: конструкція з соломʼяними крилами і очеретяний костюм стогоподібного типу.
За «красноїльським» сюжетом, Ведмедів (Урсу) Циган водить на ланцюгу і намагається дресирувати вигуковою пісенькою: «Скачи-скачи, Ведмежа». Костюми Ведмедів шиються заздалегідь і, враховуючи їхню вагу, для цього маланкарського образу обирають фізично витривалих хлопців, які зможуть усю ніч ходити, стрибати і танцювати в такому специфічному і таки нелегкому костюмі.
Маланка часто бешкетує – може вимагати платню, перекриваючи дорогу, може вимазати перехожого сажею, може зненацька злякати. Тобто в цей день правила диктує маланка, головне – зберегти відчуття міри.
Образи Діда, Баби, Кози, Чорта, Ірода – наскрізні в різних населених пунктах Буковини, їх можна віднести до типових.
У таких селах, як Шебутинці, Динівці, Костичани, Горбова, Бояни, Тарашани юнаки та молоді чоловіки в різних варіантах втілюють каркасний танець коня, який втілює традицію запрошувати коня на весілля і новоліття, де він мав кланятися і частуватися.
Один із поширених буковинських маланкарських сюжетів є обрядова смерть і таке ж воскресіння Кози.
Окремим етнографічним явищем є Суховерхівська маланка. У ній головними персонажами є козаки, ця маланка особливо вшановує парубків і дівчат своєї громади, вона не така бешкетна, як сусідні.
Самобутніми прикладами бессарабського маланкування у Чернівецькій області є Бабинська маланка (Кельменеччина), а також маланки сіл Ширівці та Бузовиця. Вони представляють «бессарабську» модель. У Бабинській маланці поширеними образами персонажами є Переберія (ряджений), Дід з таланками (дзвіночками) та Козак.
Раніше ми писали про те, як у давнину відзначали Маланку і чому це особливе свято на Буковині.
Слідкуйте за нами у Telegram
Читайте також:
просто заповніть всі поля нижче і ми зв’яжемось з вами