Уже 16 квітня християни святкуватимуть Великдень – одне з найбільших релігійних свят, яке відзначають на честь воскресіння Ісуса Христа. У буковинців до цього свята є багато традицій, а ритуальні обряди розпочинаються задовго до самої Пасхи. Більше про те, як святкують Пасху у Чернівецькій області, які є особливі великодні традиції – розповідаємо у нашому матеріалі.

Великодній цикл традиційно розпочинається Великим постом за сім тижнів до свята. У цей період християнам забороняється вживати у їжу продукти тваринного походження: м’ясо, молоко, сири та яйця.

Дослідник гуцульських традицій і старовіччини Юрій Чига переконує, що найважливішим атрибутом Великодніх свят у буковинців усіх без винятку конфесій –  це ритуальні страви, а серед них на головному місці – випечення паски.

Паска – це традиційний великодній солодкий здобний хліб. Яку в православних, так і греко-католиків його печуть з борошна найвищого гатунку, щедро заправляючи яйцями та родзинками.

Ще однією важливою ритуальною стравою вважається великоднє яйце –  здебільшого розписане (писанка), розмальоване (крашанка), чи просто забарвлене в один колір (галунка).

Писанки розписують воском найрізноманітнішими орнаментами. Залежно від орнаменту, писанки у гуцулів носять назву «рибки», «сорок клинків», «рожа», «фасулька». «горішки», «рускаль», «гребелька», «коники», «птахи», «хрестикова» тощо.

Християни освячують ритуальний хліб та інші основні страви у церквах, і з цією метою збирають святкові кошики. Господині складають його зазвичай у суботу, щоб увечері перед дванадцятою годиною встигнути на Божу Службу до церкви. Буковинки з давен клали поряд із паскою яйця, хрін, часник, солонину, сир, сіль тощо.

Після того, як буковинці освятили кошики у церкві, вони квапилися додому, адже там треба виконати ще декілька традиційних ритуалів. Зокрема, господарі обходять тричі хату разом зі свічкою, яка горіла під час усього богослужіння. Цю свічку, до речі, старанно бережуть, адже вона, за повір’ями, оберігає від зла і лиха, до прикладу, її слід запалювати під час буревію.

Після обходу хати, буковинці всією сім’єю сідають за стіл, на якому обов’язково мають бути освячені продукти. Це перший прийом їжі після 12 ночі, позаяк на Великдень спочатку треба куштувати щось освячене.

Нагадаємо, через дію воєнного стану на території України, додаткових вихідних на пасхальні свята буковинці не отримають.