У ніч 31 грудня на 1 січня відзначають свято Маланки, або другий Щедрий вечір. Це свято своїм корінням сягає ще дохристиянських часів. Це звичай, який полягає у переодяганні хлопців на дівчину – Маланку, чи то на Козу, які є уособленням родючості. З часом язичницькі обряди доповнили християнськими рисами.

С4 розповідає, як наші предки святкували Маланку.

Як у давнину відзначали день Маланки

Маланку або Щедрий вечір відзначали напередодні Старого Нового року. Найгучніше святкували на Гуцульщині, Буковині, Покутті, Подніпров’ї та Галичині.

Увечері 31 грудня молодь перевбиралась у різноманітних персонажів та ходила щедрувати від хати до хати. Обов’язково у гурті мав хтось одягнути костюм Кози та Маланки, а також Діда. Популярними були персонажі Чорт і Смерть, Дід і Баба, Циган.

Роль Маланки завжди виконував переодягнений хлопець. Йому яскраво підводили брови і рум’янили щоки. У руки давали веретено, віник чи ляльку. Згідно зі сценарієм, хлопець мав пародіювати жіночі заняття, роблячи все незграбно.

Іншого хлопця переодягали у Козу – зазвичай брали вивернутий кожух. А у руки йому давали носити вирізану з дерева й оббиту козячою шкірою маску кози.

А от Дідові часто прикріплювали великого носа і для антуражу ще й горба на спину. Цей персонаж мав бути веселим та ласим до дівчат.

Святкування Маланки, ймовірно, походить від дохристиянського звичаю. У давнину таке переодягання виконувало важливі релігійно-магічні функції, але з часом звичай перетворився на веселу розвагу молоді.

Як відбувалася різдвяна містерія

Одна з найдавніших різдвяних містерій, що збереглася до наших часів – водіння кози на Щедрий вечір. Це своєрідна ритуальна вистава, де кожен учасник має відповідне до свого персонажа вбрання. Головними дійовими особами є Дід і Коза.

Первинно під час обряду Дід мав «убити» Козу палицею, а потім тужити за нею й намагатися оживити. Це йому вдається зробити завдяки ритуальним діям – співу та пританцьовування, а також дарів, що мають піднести господарі.

У багатьох регіонах Козу оживляв Лікар. Ідея цієї вистави – перемога життя над смертю. У давні часи для скотарів та землеробів це мало особливе значення в період зимового сонцестояння, коли ще було далеко до весни.

Цей обряд мав заохотити природні сили до відродження землі, рослин і всього живого та корисного людині. Варто зазначити, що головним у ритуалі був Дід-жрець, який приносив Козу в жертву поганським богам. На заміну він отримував для людей майбутнє тепло, урожай і життя.

Проте з часом обряд дещо змінився. Колись магічний ритуал трансформувався в народну виставу пародійно-гумористичного змісту. Гурт парубків з Вифлеємської зіркою ходили по селу щедрували та відтворювали давню містерію.

Що означає водіння кози на свято Маланки

Етнографи не мають єдиної думки щодо образу Кози. Ймовірно, це залишок давнього вірування, згідно з яким «душа лану є козло- або козоподібною істотою, яку переслідують женці, й вона ховається в останній сніп».

Сучасні науковці заявляють, що Щедрий вечір – це свято народження Місяця, а оскільки грецьку богиню Місяця Артеміду зображували з ланню або з козою, то й відповідно ця тварина є атрибутом місячного божества.

В Україні коза теж уособлювала місяць. Тому дослідники вважають логічним проведення обряду водіння Кози до дня народження Місяця, тобто у Щедрий вечір. Але ця версія не має підтвердження у міфах інших слов’ян.

Існує навіть припущення про зв’язок кози з небесним тілом – на зимовому небі одним із найяскравіших є сузір’я Візничого, головною зіркою якого є Капелла. Ця назва в перекладі означає Коза.

На Буковині щорічно 15 січня з 2011 року проводиться міжнародний фестиваль Маланок

Засновниця Фестивалю Маланок – голова ГО «Палітра Буковини» Оксана Лелюк. «Маланка-фест» – це святкова карнавальна хода гуртів-маланкарів центром міста. В основі фестивалю – багаторічна традиція новорічно-різдвяних свят. На площі Філармонії відбувається конкурс кращих маланкарів.

Кращу «маланку» визначають глядачі шляхом голосування на офіційному сайті.

Призовий фонд фестивалю – 100 тисяч грн, які розподіляють між 1, 2 і 3 місцем по 50, 30 та 20 тисяч гривень відповідно. У 2016 році фестиваль був благодійним, на якому відбувся збір коштів для українських воїнів-учасників.

Кількість учасників:

• у 2017 році – 49 колективів, в тому числі з Румунії та Молдови;
• 2018 року у фестивалі взяли участь 52 колективи, в тому числі з Румунії, Молдови та Білорусі;
• 2019 року фестиваль не проводився, але повернувся наступного року. У ньому взяли участь понад 30 колективів з України та Словенії;
• 2021 року проведення фестивалю скасували через карантин під час пандемії коронавірусної хвороби. пандемії коронавірусної хвороби;
• 2023 року через воєнні дії в Україні фестиваль також не проводитимуть.

Переглядайте наші новини у Telegram

Нагадаємо, раніше ми публікували поради медиків, як не переїсти на свята.