Ірина Карпенко народилася в Сторожинці, вчилася на хореографа, раніше працювала в школі. У 2020 році вирішила допомагати дітям, які опинилися в складних життєвих обставинах.

Про те, як за три роки її родина має патронат над 11 дітьми, жінка розповіла журналістам С4.

«Навіть ми думали про усиновлення, ми я говорю за себе й за чоловіка, щоб якось допомагати, чи відкрити якийсь будинок. І коли мені до рук потрапив буклет про патронат, я зрозуміла, що це воно, це те, що я хотіла, і ми звернулися в службу в справах дітей і пройшли навчання», — каже патронатна вихователька Ірина Карпенко.

Перший досвід Ірини — дві дівчинки-підлітки.

«Спочатку було важко, тому що це перший раз, це знайомство, але проходить оцей період, коли вони звикають до тебе, я до них звикаю, коли ми вже знаходимо якісь спільні ниточки й тоді вже збудовується така дружба», — ділиться жінка.

Патронатний вихователь приймає дитину на період від трьох до шести місяців. Нещодавно Ірина Карпенко взяла під патронат дворічну дівчинку ВПО, мама якою була змушена тимчасово повернутися додому, де нині зона бойових дій.

«Все було класно, ми виходили на зв’язок, це було літо, ми ходили на річку, купили басейн, надсилали їй фото і відео. Мама поїхала до себе додому, подивитися чи все добре, зробила справи, які треба було вирішити, полікувалися, вона зробила операцію, щось там з очима — і щаслива, здорова, повернулася сюди й так само побачила свою дитину, теж здорову, щасливу й у безпеці», — говорить патронатна вихователька.

Під час перебування в сім’ї діти відвідують дитячий садок та школу. Для них є важливою підтримка оточення.

«Був випадок, було в мене троє хлопців, братів, і старший потрапив у клас, ну, скажімо, модний такий. Були неприємні ситуації з викладачами, з класним керівником. Від нього вимагали дуже багато, але не входили в його ситуацію, не було емпатії якоїсь, розуміння, що в цієї дитини все інакше, вона ще навіть не адаптувалася до цієї школи», — розповідає Ірина Карпенко.

Тренерка з підготовки патронатних вихователів Мирослава Ткачук каже — суспільство недостатньо поінформоване про таку порівняно нову форму виховання дітей. Тому чим більше інформації буде про це, тим більше буде й розуміння.

Слідкуйте за нами у Telegram