Сталеві воїни: історія чернівецьких нацгвардійців, які зупинили наступ росіян під Покровськом
Сталеві воїни: історія чернівецьких нацгвардійців, які зупинили наступ росіян під Покровськом
Швидкі новини
Сталеві воїни: історія чернівецьких нацгвардійців, які зупинили наступ росіян під Покровськом
Позиції тримали бійці Нацгвардії з Чернівців, які вперше вирушили на передову. Їхні позивні — Каліна, Бумер, Карат і Балабол. Саме вони разом з побратимами стали ключовим щитом, який не вдалося пробити ворогу.
Про це розповідають чернівецькі воїни Нацгвардії, передає C4.
Артилерійський шквал, бронетехніка, мотоциклісти й сотні піхотинців — масштабний штурм росіян під Покровськом мав зламати українську оборону. Всі вони — цивільні в минулому: зварювальники, будівельники, оператори.
Почалось усе з туману й ворожої розвідки. Саме Карат першим помітив рух і знищив двох розвідників. Це дало час для підготовки до оборони. Уже наступного дня росіяни спробували прорватися бронетехнікою.
Зі світанком почався масований штурм. 21-річний Балабол зупинив БМП пострілом з гранатомета, Карат організував кругову оборону, Бумер підносив набої під вогнем, а Каліна — стріляв.
«Вони захотіли проїхати технікою. Це було десь годині о сьомій вечора, ще було світло. То був перший раз, коли вони нахабно полізли. Потім уже дорогу прощупали і почали їздити. Ми робили все, що могли. У мене був автомат і ручні гранати. На сусідній позиції – кулемети», – згадує Каліна.
Росіяни пішли з трьох напрямків. На допомогу прийшли мінометники та оператори дронів. Координація та командна робота стали вирішальними, а ворог врешті відступив.
«Дуже класно спрацювала наша мінометка і дронщики. Нам без них просто ніяк. Ми робили все, що могли, але ті хлопці завжди виручали нас в найскладніші моменти», — розповідає зі спогадів Карат.
Каліну та Бумера поранили — їх евакуювали. Навіть на цьому шляху воїнів зустрічали дрони, “скиди” та вогонь. Гвардійці переховувалися у підвалі 8 днів, поки не змогли врешті вибратись.
«Ми думали, ну, може сіно вигорить, згорить криша, а ми лишимося в цій коробці. Але воно почало сильно горіти, ніби фосфор. І ми перебігли в інший підвал — вісім суток там переховувались», – згадує Бумер.
Врятувались хлопці, стрибнувши у бронемашину М113, що за ними приїхала. Зараз бійці проходять відновлення: мріють про мир, озеро, юшку й відбудову України.
«Звісно, що страшно всім. Але ж потрібно і захищати своє, допомагати, хто чим може. І тоді ми збережемо нашу країну і наших рідних», — підсумовує Каліна.
Слідкуйте за нами у Telegram
Читайте також:
просто заповніть всі поля нижче і ми зв’яжемось з вами