Усі попередні роки у Чернівцях активно велась забудова. Чи не на кожному кроці можна було побачити будівельні крани та почути звуки важкої техніки. Але повномасштабне вторгнення росії в Україну вплинуло на всі сфери нашого життя, у тому числі й розбудову міст.

На жаль, певна частина будівництв припинила свою роботу, деяка частина все ж працює, але це стосується тих будинків, де люди виплачують чергові внески й забудовники ще мають змогу продовжувати роботу, щоб здати квартири.

Журналістка «С4» розпитала заступника міського голови Василя Зазуляка про забудову міста, плани на створення нових районів та труднощі, які принесла війна.

За словами чиновника, по місту зараз жодного нового об’єкта не розпочинали. Тобто, наразі завершують те, що розпочали до повномасштабного вторгнення рф.

Чи планують нові райони зводити?

«У нас територія міста доволі велика. Тож наше завдання полягає у тому, щоб грамотно підійти до містобудування. В нас закладені певні кошти на коригування генерального плану міста, розробку комплексного плану, оскільки ми зараз об’єднана територіальна громада і ми будемо мати генеральний план міста Чернівці, сіл Коровія та Чорнівка, тож все разом буде об’єднане у комплексний план», – каже Василь Зазуляк.

Як він зазначає, кошти на це передбачені. Тож тут, в першу чергу, хочуть попрацювати не над житловими зонами, яких і так достатньо, а над зонами, де органічно і з перспективою можна розвивати індустріальні парки, виробництва тощо:

«Тому, що, в першу чергу, нам не вистачає робочих місць. У нас є десятки релокованих компаній, але в них немає ні приміщень, ні землі для того, що можна було рухатись.

Ми практично кожної сесії виносимо на голосування певні земельні ділянки для того, щоб їх потім можна було реалізувати на аукціоні, в тому числі і для цих релокованих підприємств, які шукають землю, стикаються із завищенням цін. Це стосується як оренди приміщень, так і придбання земельних ділянок».

Створення житлового масиву «Прут-city»

Крім того, міська влада виділила ділянку, яка може стати таким собі містком між традиційною забудовою у центральній частині міста та Садгорою, яка по території більша, ніж інша решта міста.

«На жаль, вона зараз не розвивається, хоча потенціал у неї великий. Там сприятливий рельєф, є великий лісовий масив, де люди зможуть відпочивати. Ми бачимо перспективу там, але, для того, щоб це не були локальні спальні райони, відірвані від міста, потрібно цей район органічно об’єднати з містом. Або прокласти такий умовний міст між цією частиною, де проживає 90% населення і Садгорою, де живе 10%. Тому ми обрали таку територію, обмежену вулицями Хотинська, Калинівська, Білоруська, Гагаріна і мостом через річку Прут. І донори з GIZ готові були оплатити якісне планування цієї території. Це була б грамотна забудова, де було б чітко визначено, де будуть школи, садочки, об’єкти соціальної інфраструктури, житлові будинки, парки, сквери тощо. Тобто, ці фахівці готові були розробити детальний план, а вже ми, згідно з ним, робили б забудову», – розповів Василь Зазуляк.

Крім того, з попереднім головою ОВА була розмова про те, що можна було б зробити міст від вул. Прутська до вул. Енергетична. Це б позитивно вплинуло на розвиток того району і дало б поштовх для того, щоб там стало цікаво будувати готелі, офісні приміщення тощо.

«Разом з набережною, це міг би бути найдорожчий та найбільш привабливий район міста. Відтак це б дало серйозний поштовх через 15-20 років, щоб місто рухалось в забудові по території Садгори. І ми б отримали через 40-50 років місто, де по центру проходить набережна, нова інфраструктура, а по обидва боки – органічно селяться люди», – зазначив він.

Цей потенційний новий район має назву «Прут-city».

Але свої корективи у ці перспективні плани внесла війна. Тож зараз і міська влада, і донори зосереджені на допомозі внутрішньо переміщеним особам та військовим.

Скільки часу потрібно на розробку детального генерального плану міської тергромади та на якій він стадії?

У Чернівецькій міській раді сподіваються цього року провести тендер на розробку детального генерального плану Чернівецької міської територіальної громади. Але, разом із затвердженням та всіма необхідними процедурами, це займе не менше ніж рік.

Розвиток інфраструктури

«Ми постійно в контакті з управлінням освіти та з моїм колегою Юрієм Лесюком, який курує цією сферою. Він доводить до нас інформацію щодо того, де не вистачає місць у садочках чи школах. Відтак ми спільно вирішуємо, де, наприклад, можна реконструювати старі школи, щоб вони вміщували більшу кількість дітей.

Наразі вирішуємо, в яких місцях можна проєктувати. На жаль, видатки з благоустрою фінансуються, а все, що стосується об’ємного проєктування, наразі не фінансуються», – розповів чиновник.

Тож зараз усі ми очікуємо нашої Перемоги. Відповідно, і всі наші зусилля повинні спрямовуватись саме на це.

А вже після Перемоги ми обов’язково відбудуємо країну і будемо розвивати наші європейські міста.

Авторка: Христина Петренко