В Україні з 2027 року планують впровадити реформу старшої школи «Профільна». Основна зміна, яка чекає на старшокласників, – вибір між двома спрямуваннями: академічним і професійним залежно від зацікавлень і майбутньої професії школярів.

Що передбачає реформа

Академічне спрямування передбачає, що після 9 класу учні продовжать навчання в академічних ліцеях – це великі, переважно відокремлені від початкових шкіл та гімназій заклади, в яких мають бути тільки 10-12 класи.

Тут учнів готуватимуть до вступу в університет. Школярі зможуть самостійно обирати предмети для поглибленого вивчення, а також предмети, не повʼязані з профілем (наприклад, поєднати фізику і філологію, історію і хімію). При цьому вчителі застосовуватимуть дослідницькі методи навчання, проєктну та практичну роботу, будуть сучасні лабораторії, оснащені класні кімнати.

В академічних ліцеях учнівство зможе обрати профіль навчання в межах кластерів:

• STEM (наука, технології, інженерія, математика),
• мовно-літературний,
• соціально-гуманітарний.

Окрім вибіркових, будуть і обовʼязкові для всіх предмети. Це українська мова, математика, англійська мова, історія тощо.

Водночас професійне спрямування, яке буде реалізовуватись у професійних коледжах чи закладах фахової передвищої освіти, насамперед передбачає опанування професії та вибір предметів, які безпосередньо пов’язані з нею. Як результат – швидший вихід студентів на ринок праці.

Після завершення навчання випускники отримають свідоцтво про повну загальну середню освіту і зможуть вступити в університет.

Терміни впровадження

Навчання 10-класників у профільній школі планують розпочати з 1 вересня 2027 року. Утім вже цьогоріч стартує пілотування реформи по всій Україні.

Для цього торік відібрали 30 ліцеїв-амбасадорів, серед яких і Чернівецька обласна спеціалізована школа-інтернат II-III ступенів. Вони першими розроблятимуть і застосовуватимуть нові освітні моделі та навчальні програми. Нині ці заклади лише готуються до впровадження реформи, а вже у вересні 2025-го розпочнуть пілотування.

Іноземний досвід

Тестування реформи в Україні ще попереду, а в європейських країнах, пояснюють на порталі Osvitanova, за подібною схемою навчання працюють давно.

Так, у Німеччині є профільні школи трьох типів: Hauptschule – загальна школа, де навчають робітничим та ремісничим професіям, після чого випускники одразу йдуть працювати; Realschule – училища, де надають глибші академічні знання, більше спрямовані на вивчення практичних, робітничих професій; Gymnasium – гімназії, які поділяються на 2 рівні: класичну середню школу та «вищу школу», яка триває 2–3 роки та видає атестат для вступу в університет. 

У Франції старша профільна школа так само поділяється на три типи закладів: загальноосвітні, технологічні та професійні ліцеї. Перші й другі зорієнтовують молодь на здобуття вищої освіти в університетах та спеціалізованих вищих навчальних закладах, а професійні ліцеї надають навички першої професії та не передбачають подальшого навчання в університеті.

У Швеції після закінчення обов’язкової для всіх середньої школи учні мають можливість вступити в старшу школу, яка пропонує на вибір 18 навчальних програм. Шість із них відносяться до гуманітарного та природничого напрямів, а інші 12 програм – до професійно-технічної старшої школи. 

Як до реформи поставились в Україні

Результати соціологічного опитування, яке провело КМІС, свідчать про те, що більшість респондентів, які так чи інакше пов’язані зі старшою школою, позитивно ставляться до змін.

Так, реформу підтримують 85% керівників органів управління освітою, хоча їх ставлення доволі обережне. Батьки учнів 5–6 років дещо гірше розуміють ідеї реформи, у них переважає критичне ставлення до 12-річної освіти. Серед керівників закладів загальної середньої освіти 88% підтримують реформу, а серед учителів 84% загалом позитивно ставляться до впровадження профільної середньої освіти, хоча є певна стриманість.

Водночас серед учнів 10–11 класів 24% позитивно ставляться до того, що з 2027 року навчання в старшій школі триватиме три роки. Майже стільки ж ставляться негативно (22%).

Від впровадження профільної середньої освіти 91% управлінців, 89% керівників ЗЗСО та 78% учителів очікують на поліпшення якості освіти, щоправда, оцінки обережно оптимістичні.

Серед побоювань, які виникли в респондентів, є доступність академічних ліцеїв, хоча в Міністерстві освіти і науки України запевнили, що організують транспорт або проживання для учнів. Серед пересторог є також брак фінансування, кадрові питання, забезпечення підручниками й іншими матеріалами, нерівномірний розподіл навантаження між педагогами. 

В уряді ж вважають цей етап реформи найскладнішим. Про це, зокрема, висловися міністр освіти і науки Оксен Лісовий. Серед найбільших складнощів посадовець виділив модернізацію матеріально-технічної бази закладів освіти, що обійдеться Україні недешево, тож будуть залучати іноземну фінансову підтримку. 

Додамо, що реформа старшої школи здійснюється в рамках масштабної реформи освіти «Нова українська школа», яка розпочалася ще у 2018 році. Спершу реформувалася початкова школа, далі – середня школа, а кінцевим етапом стане старша школа. Очікується, що перший випуск 12 класу буде у 2030 році.

Слідкуйте за нами у Telegram