У листопаді 2022 року за підтримки департаменту соціальної політики на вулиці Данила Галицького у Чернівцях створили хоспіс для безхатьків. Зараз там перебувають не тільки люди літнього віку, а й сім’ї з дітьми, які залишились без дому.

Як працює прихисток – бачили журналісти С4.

Голова ГО «Людей з обмеженими можливостями “Вертикаль”» Світлана Скляренко каже, що у хоспісі перебувають люди з різних регіонів, а також проживають внутрішньо переміщені особи. Їх залишилось троє, решта – знайшли собі житло у місті.

«Були люди з Франківська, з Луцька. Інколи люди приїздять на заробітки. Залишаються потім без роботи, і так стають безхатченками, додому не повертаються. З такими ми працюємо не довго. Вони у нас екстрено-кризово. Потім доносимо до людини, що їй треба повернутись у свій регіон до себе додому», – розповідає Скляренко.

Харчування є дворазовим від благодійників та чернівчан, які хочуть допомогти. За словами Скляренко, на вечерю буває різне: млинці, вареники, голубці, борщ, суп, котлети.

У хоспісі є шість працівників: лікар, психолог, чергові та соціальні фахівці. 

Соціальна працівниця Людмила Гаян каже, що коли у хоспісі приймають людину, то разом з ними заповнюють анкети та спілкуються, аби зрозуміти, як вона потрапила у такі обставини. У прихистку з людьми підписують спеціальну договори, а також надають психологічну допомогу.

Микола Гадза чергує у хоспісі цілодобово. Каже, є малорухливі люди, за яким потрібен постійний догляд. Безхатьки тут виготовляють окопні свічки, долучаються до різних заходів та ініціатив.

«Кожного вівторка ми спілкуємось, роздумуємо над духовними темами і це в такій, домашній обстановці. Також стараємось святкувати дні народження цих людей. Світлана старається кожному подарунки готувати, уважити цих людей. Проводимо профілактику проти алкоголю, щоб їх життя змінювалось», – говорить черговий хоспісу для безхатьків.

Взимку приміщення прихистку обігрівають електричні батареї. Наразі тут можуть розмістити до 25 осіб.

«Вони приходять десь на 4-5 годину. Вже тут тепленько. Вони собі спокійно сидять в залі, дивляться телебачення. Тут проведений інтернет. У нас є великий телевізор, вони дивляться кіно, новини, спілкуються між собою. Всім вони забезпечені тут. Чиста постіль. Все переться. Кому треба: утюг, пральна машинка, сушка», – зауважує Світлана Скляренко.

У сусідній будівлі є вбиральня та відремонтована душова з чотирма кабінками. У 2024 році роботу хоспісу планують запустити цілодобово.

Слідкуйте за нами у Telegram