Письменник, музикант і нині військовослужбовець Павло Коробчук поєднує службу з творчістю. У своїх текстах він осмислює війну, досвід волонтерства та зміни, які переживає українське суспільство. Вірші, написані з початку повномасштабного вторгнення, стали способом зафіксувати події та відчуття часу.

Про це пише С4.

Перші рядки одного з віршів Павло Коробчук написав на початку березня 2022 року — у перші тижні повномасштабної війни. За його словами, тоді тексти з’являлися швидко, адже війна відчувалася всюди.

«Війна була всюди, і тоді, як не дивно, вірші писати було важко, бо вона буквально була в повітрі — рядки можна було хапати просто звідти», — говорить Коробчук.

До повномасштабного вторгнення він працював журналістом, писав книжки та займався музикою. Після 2022 року понад рік волонтерив у громадській організації «Сміливі». Разом з іншими добровольцями розбирав завали на Київщині, Харківщині та Чернігівщині, а згодом — також в Одеській і Херсонській областях.

«Це фізична робота: ти приїжджаєш зранку і до вечора розбираєш зруйновані будинки», — розповідає він.

Саме волонтерський досвід став поштовхом до рішення мобілізуватися. У 2024 році Павло Коробчук підписав контракт із центром спецпризначення «Омега». Нині він служить у Національній гвардії та працює у медійному напрямку — займається висвітленням діяльності підрозділів.

За словами військовослужбовця, нинішня війна є частиною тривалої історії боротьби, яка триває не одне десятиліття. Він переконаний, що протистояння відбувається не лише на полі бою, а й у культурному просторі.

Своє бачення війни та реальності Коробчук відображає у поезії. Над збіркою «Навій» він працював понад п’ять років. Назва має кілька значень. Одне з них — абревіатура слова «війна».

Інше значення пов’язане з ткацтвом: навій — це деталь ткацького верстата, на яку намотують основу для майбутнього полотна. Саме цю ідею використали й у дизайні книжки: на обкладинці поєднані червоний і чорний кольори, а зображення нагадує водночас квітку і вибух.

Павло Коробчук — лауреат літературних премій і номінант на Національну премію імені Тараса Шевченка. Сьогодні він продовжує працювати зі словом і під час служби.

На його думку, війна змінює не лише країну, а й ставлення людей до свободи та власної ідентичності.

«Україна зараз переживає розуміння того, що таке свобода. І, мені здається, ми переживаємо один із найбільших сплесків українства за всю історію», — говорить він.

Слідкуйте за нами у Telegram