У Чернівцях в онкоцентрі активно впроваджують хірургічне лікування онкологічних захворювань грудної клітки — торакальна хірургія. Цей напрям відкриває нові можливості для пацієнтів зі складними формами раку.

Про це повідомляє С4.

У Буковинському онкоцентрі вже кілька років розвивають унікальний для нашого регіону напрям — торакальну хірургію. Це операції на грудній клітці, які допомагають рятувати життя там, де раніше це було неможливим. Хто проводить такі операції та чому це настільки важливо для всієї Буковини – дивіться далі.

Рак легенів — одне з найпоширеніших онкологічних захворювань в Україні та світі. Понад 70% пацієнтів дізнаються про свій діагноз на III та IV стадіях, адже хвороба тривалий час протікає безсимптомно. Вчасна діагностика раку дозволяє врятувати людині життя.

«Пацієнт, наприклад, іде на заміну кульшового суглоба, робить рентген — бах, а там новоутворення в легенях. Оце знахідки. І таких випадків зараз більше. Ми можемо виявити операбельну форму раку, зробити діагностику, з’ясувати, потрібна хіміотерапія чи ні, чи тільки операція — і пацієнт може бути здоровий. Якщо ми видалили пухлину в межах здорових тканин, зробили лімфодисекцію і лімфовузли чисті — пацієнт здоровий. Це круто» — ділиться Олександр Куцак, хірург-онколог ОКНП “Буковинський клінічний онкологічний центр”.

Операціями на легенях займаються торакальні хірурги. У Чернівецькій області такі втручання проводять лише у Буковинському онкоцентрі. Тут є 2 торакальних хірурги, які пройшли спеціалізоване навчання.

«Це Мойсюк Тетяна, також є анестезіологи, які пройшли навчання у цьому напрямку і звісно медсестри і молодший медичний персонал» — пояснює Василь Семеген, хірург-онколог ОКНП “Буковинський клінічний онкологічний центр”.

«Я працюю з 2000 року. І щоб у нас проводилася якась торакальна операція — такого на моїй пам’яті не було. У нас був номінальний торакальний хірург, який брав участь у пульмокомісії на базі обласної лікарні. Пацієнтів відправляли до Києва, або вони самі щось шукали. Зараз цей напрям ми беремо на себе — і це круто» — розповідає Куцак.

Торакальна хірургія — одна з найскладніших галузей у медицині. Тут немає місця для помилки. Хірург працює поруч із серцем, магістральними судинами та дихальними шляхами. 

«Для торакальної хірургії у нас є всі умови на базі онкоцентру, найсучасніша операційна, операційний блок, сучасний операційний стіл, де пацієнт може лежати до 20 годин без ніяких побічних явищ та ускладнень, у нас є всі види енергії для хірургічних втручань, ультразвукова енергія, електро, інструменти для лікування та роз’єднання судин, у нас є найсучасніші інструменти для ендоскопічних втручань, і завдяки цьому та командній роботі ми можемо виконувати різного роду торакальні втручання» — пояснює Семеген.

Щомісяця у Буковинському онкоцентрі проводять 25-30 торакальних операцій різних напрямків. Щотижня це 1-2 великі операції, малі втручання зокрема для верифікації діагнозу тут проводять щодня.

«Буває пухлина розташована близько до серця, чи близько до стравоходу, близько до великих судин, чи інших органів, які оточують легені, тому у нас є всі методи візуалізації, ми можемо запропонувати пацієнтам зробити ту чи іншу біопсію під місцевим знеболенням, у нас не було серйозних ускладнень після біопсії» — ділиться Семеген.

Участь у торакальній операції бере команда щонайменше з 10 людей: хірург та його асистенти, анестезіологи і молодший персонал.

«Якщо під час втручання не було сказано жодного слова – це хірург, два асистента, операційна медсестра і санітарочка – це говорить про те, що бригада дуже спрацьована і розуміють один одного з погляду. Що таке операція – це хірург і два асистента. Задача асистентів – це 2 хірурга, зробити максимально комфортні умови для проведення хірургічного втручання цим хірургам, показати йому структуру, щось підстрахувати, щось притиснути – це як симфонічний оркестр» — описує Куцак.

Торакальні хірурги Буковинського онкоцентру працюють не лише з онкологією легень, а й з іншими захворюваннями грудної порожнини. Післяопераційний період триває близько тижня. За потреби пацієнт перебуває на стаціонарі у хірургії до 14 діб.