Багато жертв насильства бояться звертатися до поліції через безкарність кривдників і суспільний осуд. Психологиня, фахівчиня з сенсорної інтеграції, засновниця та керівниця ветеранського простору БО «Час майбутнього» Наталія Ушакова у випуску програми «Говорю, як є» пояснила, чому важливо зафіксувати злочин та як діяти, якщо вас не почули.

За словами Ушакової, батьки є останніми людьми, кому довіриться підліток, тому їм важливо знати, чому слід звертатися до поліції.

«Ми повинні говорити в правовому полі. Насамперед має бути поліція. Я, можливо, знаю нашу поліцію з купою чоловіків і з безліччю неприємних запитань від якоїсь жінки, які супроводжується звинуваченнями за коротку спідничку, заглибоке декольте», — каже фахівчиня.

На тлі останніх гучних заяв у театральній галузі, які сколихнули країну на початку року, стало актуальним питання публічних зізнань. Суспільство розділилося на два табори: хтось підтримує жертву, а інші вважають це популізмом.

Наталія Ушакова радить у такому випадку розуміти, що насамперед від постраждалих має бути звернення до правоохоронних органів, а далі, якщо жертву там не зрозуміли, виносити у медіа.

«З іншої сторони, я як психолог розумію, що йти за натовпом набагато простіше. Якщо вже хтось сказав, то я можу приєднатися», — зауважила експертка.

Ушакова розповідає, що в Україні нині немає культури звернень. Йдеться не тільки про сексуальне насильство щодо жінок, а й гендерно зумовленого насильства, у тому числі й в сторону чоловіків.

«Якщо, наприклад, говорити про онкологію, то вже багато років є протокол роботи. Якщо ми маємо гендерно зумовлене насилля, то у нас немає такого протоколу. Немає розуміння, що робити далі, якщо мене не почули. Мене, дівчинці, якій 14, 13, 15 років. Що мені зробити далі? А такий протокол має бути», — переконана психологиня.

Ушакова радить усім, кому довелося зіштовхнутися з проявами або стати жертвами гендерно зумовленого насильства, звертатися по відповідну допомогу. Наводимо перелік контактів, за якими це можна зробити:

• Урядова гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей — 1547;
• Ла Страда Україна — національна гаряча лінія з запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерній дискримінації — 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного);
• Уповноважений Верховної Ради України з прав людини — 0 800 501 720, [email protected];
• Сайт «Розірви коло» — сервіси у вашій громаді для допомоги у разі гендерно-зумовленого та домашнього насильства.

Також, за словами фахівчині, є багато благодійних фондів, організацій, адвокатів, які готові надати юридичну допомогу безкоштовно.

«Повторюся, що, перш за все, це має бути зафіксовано в поліції, щоб ви могли з того кривдника хоч щось мати. А мати морально те, що ви вище нього. Що він у той мізер, він ніхто. Крім того, це посприяє тому, щоб більше жодна дівчина з цим насильником не зіткнулась. Я знаю про всі мінуси й плюси нашої поліції, але треба все зафіксувати, щоб була правова основа і звертатися далі», — підсумувала вона.

Читайте також: Ціна тиші: чому жертвам насильства важливо не мовчати про домагання.

Слідкуйте за нами у Telegram