Під час війни втратив не лише ногу, а і дружину. Олег Левченко воював понад два роки. Повернувся з фронту з важким пораненням і нині самотужки виховує двох дітей.

Історію військового — дізнавалися журналісти С4.

Поки Олег Левченко боронив Україну на фронті, його дружину позбавили батьківських прав. Тоді на плечі військового лягла не лише відповідальність за захист країни, а й турбота про двох дітей.

«Пройшло десь близько двох місяців, і мені дзвонить мама й каже: “Твоя дружина пішла пиячити”. Я далі служив і зараз служу, хоча міг списатися. Зараз діти ходять у садочок, усе добре. Я собі сказав: “Мої діти в інтернаті не будуть”. Коли навіть втратив ногу, сказав: “Я все одно їх туди не відправлю. Я стану на ноги й буду їх виховувати”, — каже військовий.

Повномасштабна війна розпочалася для Олега зі зустрічі ворожої техніки в рідному місті.

«Йшов на роботу і побачив 30 одиниць техніки для наступу через Тростянець, Охтирку. Ми воюємо не проти людей, а проти техніки. FPV підіймається і ти не можеш не те, що вийти з окопу, а навіть із бліндажа, тому що він висить. Один відлетів, інший підлетів. І так постійно змінюється. Але все одно вдається вийти й завдати ворогу шкоди», — розповідає захисник.

У цивільному житті Олег працював кухарем. Досвід приготування їжі для великої кількості людей знадобився і на фронті.

«Ніхто не хоче в окопі готувати й тобі доводиться. Приготував, хлопців нагодував. І тобі приємно, коли кажуть “Дякую!”. Буває питають: “Чого ти не лягаєш спати?”. А я звик постійно бути в русі. Буває і добу на ногах. Тобто вже звик, що все постійно на ногах», — ділиться військовослужбовець.

У листопаді 2034 року, рятуючи життя побратимів, військовий отримав поранення ноги. Нині проходить реабілітацію та чекає на встановлення протеза.

«Виводив людей із “нуля”. Мав інших заводити й не зміг, бо відірвало стопу. Нас одразу в машину завантажили й “еваком” вивезли. Стопу не вдалося врятувати. Усе добре, сказали: “Будеш бігати”, — говорить Олег Левченко.

Попри всі труднощі Олег має мрію — відкрити кав’ярню. Після реабілітації планує відразу поїхати до своїх дітей та батьків, за якими сумує.

Нагадаємо, раніше ми розповідали історію військового Володимира Кушніра, який на війні втратив ногу.

Слідкуйте за нами у Telegram