15 червня 1941 року в селі Чортория Чернівецької області народився видатний український кіноактор, сценарист, режисер та письменник Іван Миколайчук, якого називали «душею українського кіно». У 1988 році Миколайчук посмертно став лауреатом Шевченківської премії.

С4 з посиланням на Український інститут національної пам’яті розповідає цікаві факти із життя Івана Миколайчука.

• Іван був четвертим із тринадцяти дітей у родині Василя і Катерини Миколайчуків. До повноліття дожило десятеро, більшість із яких так і залишилися жити в рідному селі. Старша сестра Фрозина Грицюк та її син Василь нині доглядають меморіальний музей-садибу Івана Миколайчука, що відбудований на місці старої батьківської хати в Чорториї.
• Першу свою роль, старого Івана, батька Софії у виставі «Безталанна» за п’єсою Михайла Старицького, Іван зіграв у 12 років.
• Іван Миколайчук був не лише актором та режисером, але і сценаристом та автором музичного оформлення багатьох своїх фільмів. Свій перший кіносценарій — «Живий хрест у мертвій діброві», в основі якого лежала реальна історія про сільських Ромео і Джульєтту, він написав у 17 років.

• Крім акторської, в Івана Миколайчука була й музична освіта. У 1957 році він закінчив Чернівецьке музичне училище за спеціальністю «хормейстер художньої самодіяльності». Гарно співав, добре грав на інструментах: сопілці, роялі, цимбалах, скрипці, баяні, трубі, арфі.
• Зі своєю дружиною, Марією Карп’юк Іван познайомився в 1958 році під час навчався в театрі-студії при Чернівецькому українському музично-драматичному театрі імені Ольги Кобилянської. Після фільму «Тіні забутих предків» Миколайчук називав дружину Марічкою.
• Коли Іван вступив до Київського театрального інституту імені Карпенка-Карого, Марічка подарувала йому дві книжки — «Тіні забутих предків» Коцюбинського та «Художник» Шевченка. На другому курсі Івана запросили одразу на дві головні ролі: Івана Палійчука в «Тінях забутих предків» та Тараса Шевченка у фільмі «Сон».
• Миколайчук навчався на кіноакторському факультеті Київського інституту театрального мистецтва, де він потрапив до творчої майстерні відомого режисера Віктора Івченка. Його одногрупниками були Раїса Недашківська та Борислав Брондуков.
• Саме Володимир Івченко запропонував Сергію Параджанову спробувати свого студента на роль Івана Палійчука у фільмі «Тіні забутих предків». На той час на цю роль уже був затверджений інший актор, тому Параджанов погодився швидше із ввічливості. Не очікуючи нічого цікавого, він довірив провести кінопроби оператору стрічки Юрію Іллєнку, а сам залишив павільйон. Буквально за кілька хвилин Іллєнко наздогнав режисера в коридорі студії зі словами: «Сергію Йосиповичу! Вертайтеся! Це щось неймовірне! Просто нелюдське щось! Щось за межами розуміння і сприйняття!». Пізніше Параджанов назвав Миколайчука своїм вчителем і сказав про нього так: «Я не знаю більш національного народного генія. До нього то був Довженко».

• «Тіні забутих предків» увійшли до Книги рекордів Гіннесса, здобувши 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них — 24 Гран-прі) у 21 країні. А Гарвардський університет вніс стрічку до списку обов’язкових для перегляду студентам, які претендують на вищий ступінь у кінознавстві. У Радянському Союзі ж фільм на довгі роки ліг на поличку. Як і «Пропала грамота» Бориса Івченка, «Білий плах із чорною ознакою» Юрія Іллєнка та інші українські фільми, визнані «надто націоналістичними».
• Іван Миколайчук став «хрещеним батьком» вокального тріо «Золоті ключі». Саме він запросив Марічку Миколайчук, її подруг Валентину Ковальську та Ніну Матвієнко заспівати разом кілька народних пісень для фільму «Пропала Грамота». Експеримент виявився настільки вдалим, що тріо вийшло на велику сцену й зажило своїм життям.
• У фільмі «Білий плах із чорною ознакою», у якому Іван Миколайчук із Юрієм Іллєнком був співавтором сценарію, він виписав для себе роль одного з братів-дзвонарів — упівця Ореста. Однак худрада заборонила йому зніматися в цій ролі, бо, мовляв, такий привабливий типаж не може грати роль «бандита». У результаті, Ореста зіграв Богдан Ступка, а Миколайчук — іншого брата, Петра.

• Іван Миколайчук був зіркою світового масштабу. Коли картину «Білий птах із чорною ознакою» 1971 році на кінофестивалі «Fest» у Белграді побачив Ніл Армстронґ, він попросив про зустріч із Миколайчуком, потис йому руку і сказав: «Іване, із тобою я готовий знову летіти на Місяць!». А Жан-Поль Бельмондо, дізнавшись, що Миколайчук знімається в Болгарії, прийшов на знімальний майданчик і запросив на кілька годин до бару перед своїм відльотом. Коли їм запропонували перекладача, Бельмондо сказав: «Якщо двом таким акторам, щоб зрозуміти один одного, потрібен хтось іще, то акторська справа взагалі нічого не варта на цьому світі». Вони провели вечір удвох, так і не зронивши жодного слова.
• Іван Миколайчук був надзвичайно щедрою людиною. Він мріяв накрити стіл від Чернівців до Чорториї і пригостити напоями та стравами всіх. Одного разу Миколайчук на останні гроші полетів до Чернівців, по дорозі купив столітрову бочку пива і привіз до Чорториї пригостити все село. Іншим разом він запросив до ресторану в Гідропарку на свій день народження всіх, хто зібрався послухати українські пісні, які співали гості свята.
• На творчому рахунку Івана Миколайчука — 34 кіноролі, дев’ять написаних сценаріїв, дві режисерські роботи. Ще більше лишилося в планах, оскільки довгий час йому просто не давали зніматися чи знімати. У 1979-му йому дивом вдалося отримати дозвіл на зйомку фільму «Вавилон ХХ» за романом Василя Земляка «Лебедина зграя», де Миколайчук став і режисером, й автором сценарію, і музичним оформлювачем, і зіграв одну з головних ролей — філософа Фабіана. Вибити дозвіл на фільм допоміг секретар із питань ідеологічної роботи в Харківському обкомі компартії Володимир Івашко.
• Ще в юності циганка наворожила Івану Миколайчуку, що він проживе лише 25 років. Актор помер від раку шлунка 3 серпня 1987 року — через чотири дні після срібного весілля з Марічкою. Похований на Байковому кладовищі. На могилі встановлено білий кам’яний хрест, на якому вибито слова народної пісні.

Нагадаємо, 15 червня у Чернівцях стартував кінофестиваль Миколайчук OPEN.

Слідкуйте за нами у Telegram