Олександр Баланецький воював з першого дня повномасштабного вторгнення у Бучанському районі на Київщині у складі 10 гірсько-штурмової бригади. Загинув 20 березня 2022 року.

Спогадами про загиблого брата поділилися рідні сестри зі знімальною групою С4.

40 днів сестри шукали свого брата Олександра Баланецького. Думали, що потрапив у полон, оскільки ніхто з побратимів не міг підтвердити або заперечити його загибель. Тим часом тіло воїна перебувало у морзі Житомира.   

«Ми довго шукали. Думали, що Саша наш в полоні. Всі анкети, всі чат-боти, всюди ми його шукали. Сподівалися що все-таки в полоні. Була інформація, що кілька хлопців потрапили в полон, але, на жаль, дива не сталося. 20 березня був їхній останній бій. 7 травня подзвонили вже і сказали: “Прийдіть, в морзі Житомира є схожий на Сашу”», – пригадує Любов Катан.

«Коли сестра поїхала на впізнання, я поставила свічку за здоров’я. Потім ввечері він мені приснився і сказав: “ти не правильно молишся”, і тоді я вже зрозуміла, що його, напевно, нема», – говорить Анжела Пентелюк.

Олександр Баланецький був юристом Чернівецької міської ради та членом ради адвокатів Буковини.

«Мій брат змалечку мріяв захищати права та свободи людини. Представляв інтереси міської ради в судових справах, часто вигравав ті суди на користь міста, багато земельних ділянок повернув у власність громади», – каже Любов Катан.

Олександр любив гори, організовував походи. На життя мав багато планів, які зруйнувала війна.

«Ми ходили скрізь. І цей останній раз він нам сказав, що проведе нас на Піп Іван. Так і не склалося. Знаєте, то ніби мою дитину забрали. Він у нас наймолодшим був, і ми дуже його любили. Я до тепер не можу прийти до себе довго», – додає Анжела Пентелюк.

У загиблого Героя залишилась 13-річна донька Олександра.

Нагадаємо, Олександра Баланецького посмертно нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня та медаллю «На славу Чернівців». Також на його честь перейменували одну із вулиць Чернівців, де полеглому захисникові відкрили меморіальну дошку.

Слідкуйте за нами у Telegram